ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка
346

ЕВКАЛІПТ КУЛЯСТИЙ,

дивне дерево; эвкалипт шариковый Eucalyptus glabulus — вічнозелене велике (50—70 м заввишки) дерево родини миртових. Кора стовбура і гілок ясно-сіра, гладенька. Молоді гілки чотиригранні, несуть супротивні, сидячі, часто стеблообгортні, яйцеподібні, з серцевидною основою листки, вкриті, як і гілки, сизим восковим нальотом. Пізніше гілки стають округлими, а листки — черговими, короткочерешковими, з вузьколанцетними, серповидно зігнутими, темно-зеленими пластинками. Квітки великі, двостатеві, одиничні, пазушні, з трубчастою чотиригранною чашечкою; віночка немає. Плід — на-півкуляста коробочка. Цвіте восени, в три-, п'ятирічному віці. Поширення. Батьківщиною евкаліпта кулястого є Австралія і острів Тасманія. На Україні евкаліпт вирощують як декоративну та ефіроолійну рослину в Криму. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують листя (Folium Eucalypti) і одно-або трирічні пагони. Заготовляють листя цілий рік, особливо влітку. Молоде листя починають збирати в листопаді, коли в ньому вже назбирається ефірна олія. Сушать сировину на вільному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється, розстилаючи тонким шаром і періодич-

но перемішуючи. Штучно сушать при температурі до 40°. Сухої сировини виходить 42—43 % . Листя евкаліпта, як ароматичну сировину, зберігають окремо від інших незапашних рослин у багатошарових пакетах. Свіжі одно-або трирічні пагони (разом з листям, бутонами і плодами), які заготовляють з жовтня по квітень, використовують як сировину для вироблення ефірної олії (Oleum Eucalypti). Листя і олію відпускають аптеки. З лікувальною метою використовують і пилок рослини.

Хімічний склад. У листі рослини є ефірна олія (до 3%), флавоноїди, дубильні речовини, елагова кислота, смоли та віск. Ефірну олію містять і інші частини рослини. Головною складовою частиною ефірної олії є цинеолмо-ноциклічний терпен з інтенсивною окисною дією. ПиАок евкаліпта містить білки, амінокислоти, вуглеводи, вітаміни (В,, В2, РР, С, біотин, фолієва кислота, рутин), антибіотики і стимулятор росту.

Фармакологічні властивості і використання. Головна терапевтична властивість евкаліпта — антисептична. Його препарати згубно діють на стрептококи і стафілококи, паличку черевного тифу і паратифів А і В, паличку дизентерії, кишкову паличку, гнійних і анаеробних збудників, пригнічують ріст дизентерійної
 
амеби і трихомонад. Крім цього, рослина має виражені протизапальні властивості, сприяє швидкому гоєнню ран, виявляє болетамувальну, слабку седативну і незначну відхаркувальну дію. Евкаліптові приписують і загально-зміцнювальний ефект. З листя евкаліпта готують настій, відвар і настойку. Відвар і настойку приймають всередину як антисептичний і протизапальний засіб у разі гострих кишкових інфекцій і диспепсичних розладів та гострих респіраторних вірусних інфекцій, при запаленнях жовчного і сечового міхура. З листя евкаліпта виробляють протиста-філококовий препарат хлорофі-ліпт. Його випускають у вигляді 0,25 % -ного або 1 % -ного спиртового чи 2 % Ліого олійного розчинів. Використовують його як зовнішній засіб і внутрішньо (внутрішньовенно і перорально). Зовнішньо галенові препарати евкаліпта застосовують у вигляді обмивань, полоскань, примочок, вологих тампонів і спринцювань. У хірургічній практиці їх використовують для лікування наривів, флегмон, фурункулів, остеомієліту, гнійних маститів, відкритих переломів, опіків та обморожень; у стоматології — при стоматиті, гангренозному пульпіті, запаленні слизової оболонки ротової порожнини; в оториноларингологи — при ангіні, хронічному риніті й фарингіті, зовнішньому отиті, дерматиті й екземі зовнішнього слухового проходу тощо; в гінекологічній практиці — при кольпіті, білях та дисплазії шийки матки; в дерматології — при гноячкових висипах на шкірі; в офтальмології — при блефариті. У вигляді інгаляцій галенові препарати евкаліпта використовують при гострих респіраторних захворюваннях, трахеїтах і ларингітах. Широко використовують у медичній практиці евкаліптову олію. Її використовують для лікування фурункульозу, флегмон, ерозивно-виразкових уражень слизових оболонок, для інгаляцій (при нежиті, бронхіті, ангіні), полоскання (при захворюваннях верхніх дихальних шляхів), розтирання (як відтяжний засіб при міозитах, радикулітах і плекситах) і як антипаразитарний засіб (при педикульозі, для відлякування комарів, москітів та мурашок). Евкаліптова олія входиті до складу комбінованих препа ратів евкатолу, ефкамону, інга камфу, камфомену та пектусин} (про застосування їх див. у статт М'ята перцева). Пилок евкаліпте

эвкалипт шариковый

Наступна сторінка