391 ЖОВЧИНЕЦЬ ЛІКАРСЬКИЙ багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Те саме, що й авран лікарський. 392 ЖОСТІР ПРОНОСНИЙ, чорноягідник; жостер слабительный Rhamnus cathartica — дуже галузистий кущ або невелике (1:—3 м заввишки) деревце родини жостерових. Кора на стовбурі чорна, гілки супротив-ногалузисті, на кінцях — з колючками. Листки супротивні, черешкові, еліптичні або яйцевидно-еліптичні, дрібнозубчасті, з 3—4 парами зісподу випнутих бокових жилок. Квітки одностатеві, дводомні, чотирироздільні, вузько-дзвоникуваті, з дуже дрібними, часом зовсім нерозвиненими зеленуватими пелюстками, зібрані по 10—15 у пазушні пучки. Плід кістянковидний, чорний. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення. Росте по всій території України у лісах, на узліссях, серед чагарників. Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують достиглі плоди без плодоніжок (Fructus Rhamni catharticae). Плоди сушать у теплих приміщеннях або в сушарках при температурі 50—60°. Сухої сировини виходить 14—15 % . Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 4 роки. Сировина відпускається аптеками. Хімічний склад. Плоди містять дубильні речовини, вільні і зв'язані глікозиди (0,75 % ) групи антрахінону (франгулаемодин, рамноксантин, рамнокатартин, жостерин), флавоноїди (рамноцитрин, ксанторамнетин, кемпферол), органічні кислоти, пектинові речовини, камедь, барвники, аскорбінову кислоту, цукор, слиз та гіркоти. Фармакологічні властивості і використання. У науковій медицині плоди Ж. п. використовують як проносний засіб, особливо при хронічних, атонічних і спастичних запорах; у народній медицині — при водянці, кашлі, задусі, гастритах, жовтяниці, геморої та подагрі, як глистогінний засіб та при хронічних захворюваннях шкіри. Плоди Ж. п. входять до складу проносного чаю. Есенцію з свіжих плодів використовують у гомеопатії. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар плодів (20 г плодів на 200 мл окропу) по півсклянки на ніч; настій плодів (столова ложка плодів на 200—300 мл окропу, настоюють 8 годин) по столовій ложці З—4 рази на день або по півсклянки на ніч; сік плодів п'ють по 1 столовій ложці (діти — по 1 чайній ложці) як послаблюючий і сечогінний засіб та при хронічних хворобах шкіри; свіжі плоди вживають натщесерце по 10—20 штук на прийом. У великих дозах плоди Ж. п. спричинюють блювоту і запалення шлунково-кишкового тракту.

393 ЖУРАВЛИНА ЗВИЧАЙНА вічнозелений сланкий кущик родини вересових. Те саме, що й журавлина чотирипелюсткова.   394 ЖУРАВЛИНА ЧОТИРИПЕЛЮСТКОВА, журавлина звичайна; клюква четырёхлепестная Oxycoccus palustris, синонім О. quadripetalus — вічнозелений сланкий кущик родини вересових. Стебло 15—60 см завдовжки, тонконитковидне, з відлегло розміщеними червоними листками. Пластинки листків яйцевидно-ланцетні, шкірясті, з загнутими донизу цілісними краями. Квітки — на кінцях торішніх гілок, по 1—4; квітконіжки довгі, з двома лінійними приквітками. Віночок 4-пелюстковий, блідо-ро-жевий. Плід — куляста темно-чер-вона соковита ягода. Цвіте у травні — червні. Плоди достигають у вересні — жовтні. Поширення. Трапляється на Поліссі, в Карпатах, на Прикарпатті на болотах, у заболочених соснових і мішаних лісах. Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують стиглі ягоди, які збирають з настанням перших приморозків і до утворення снігового покриву, а поновлюють збирання після танення снігу. Збирають обережно, не ушкоджуючи їх, бо деформовані швидко псуються. Зберігають свіжі ягоди при температурі близько 0° або засипають у діжки й заливають водою. Зберігаються ягоди тривалий період, майже не змінюючи своїх якостей. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Ягоди містять дубильні речовини, флавоноїди, глікозиди (вакциніїн та інші), пектини, 3—4 % органічних кислот (урсолова, хінна, лимонна, бензойна та інші), 10—22 мг% аскорбінової кислоти, барвники, 2,3—4 % цукрів (глюкоза і фруктоза), мікро- і макроелементи, серед яких є йод, мідь, марганець, молібден, залізо та інші. Фармакологічні властивості і використання. Ягоди мають тонізуючу, освіжаючу та підбадьорливу властивості, поліпшують розумову й фізичну працездатність, підвищують секрецію панкреатичного і шлункового соку. Разом з цим їх використовують як протигарячковий та вітамінний засіб, особливо при гіпо- й авітамінозах. Як засіб з сечогінними й антимікробними властивостями журавлину використовують для профілактики й лікування захворювань нирок, сечовивідних шляхів і сечового міхура, при гіпо-