| при сухому кашлі як відхаркувальний засіб, 
		при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, нервових спазмах, 
		задишці, істеричних припадках, метеоризмі та при запорах. Зовнішньо 
		свіже листя використовують для загоювання ран і зменшення набряків, 
		припарки з листя — для зменшення подагричного й ревматичного болю. 
		Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій листя (2 чайні ложки 
		листя на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день; відвар кореневищ (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу) п'ють по 2 склянки на день, ковтками; відвар кореневищ (2 чайні ложки кореневищ на 200 мл відвару ячмінних або перлових крупів, кип'ятять 10 хв на малому вогні) п'ють з медом по 1 столовій ложці 3 рази на день; суміш кореневищ К. г. (25 г) і пирію повзучого (20 г), трави вероніки лікарської (20 г) і фіалки триколірної (ЗО г) готують як настій (2 столові ложки суміші на 1 л окропу, кип'ятять 15 хв) і п'ють після їди при подагрі; відвар кореневищ К. г. (25 г кореневищ на 1 л окропу) п'ють теплим по чверті склянки 3 рази на день протягом 2—6 місяців при виразковій хворобі. ЗОВНІШНЬО — припарки з свіжого або сухого листя.  | 
		571 КРЕМЕНА ЛІКАРСЬКА  
  | 
		
		 575 КРІП ЗАПАШНИЙ,  | 
	
