| 671 МАЙОРАН САДОВИЙ майоран садовый Majorana hortensis — багаторічна (в культурі — однорічна) трав'яниста, густо вкрита сріблясто-сірими волосками рослина родини губоцвітих. Стебло прямостояче, галузисте, 20—50 см заввишки, біля основи дерев'яніюче. Листки черешкові, дрібні, супротивні, еліптичні або лопатковидні, цілокраї, з численними залозками. Квітки дрібні, неправильні, двостатеві, зібрані в довгасті колосовидні пучки, розміщені по 3—5 на кінцях головного стебла або його гілок; віночок не-виразнодвогубий, білий, блідо-ліловий або рожевий. Плід складається з 4 однонасінних горішко-видних часток. Цвіте у липні — вересні. Поширення. Походить з Південно-Західної Азії та Північної Африки. На території України вирощують як ефіроолійну, лікарську і городню рослину. Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують траву майорану (Herba Majoranae). Заготовляють сировину під час цвітіння рослини, зрізуючи об-листнену частину стебел. Зібрану траву зв'язують у пучки й розвішують для сушіння в провітрюваному приміщенні або у затінку на відкритому повітрі. Штучне сушіння проводять при температурі 35—40°. Після сушіння листя і суцвіття відокремлюють від стеблових частин і зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Сухої сировини виходить 10 %. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава майорану містить ефірну олію (0,15— 0,70%), дубильні речовини (0,9 % ), рутин (127 мг% ), каротин (до 5,5 мг% ), аскорбінову кислоту (до 44 мг% ), пектин, пентозани, слиз та гіркоти. Головними складовими частинами ефірної олії є терпінен, пінен, сабінен, терпінеол, терпіненол та борнеол. Фармакологічні властивості і використання. Майоран садовий заспокійливо діє на центральну нервову систему, стимулює діяльність шлунка і кишечника, зменшує спазми при колітах, виявляє жовчогінну та діуретичну дії. Всередину настій трави майорану приймають при різних неврозах, мігрені, нервовому безсонні, при ахілії, блюванні, болях у шлунку, кишковій коліці та при метеоризмі, для збудження апетиту та як засіб, що регулює менструації. Зовнішньо, у вигляді ванн, майоран вживають при сверблячці та кропив'янці. В останньому випадку заразом проводять і пероральне |
лікування. У болгарській народній медицині
майоран садовий використовують нарівні з материнкою звичайною. Майоран
вживають і як приправу в кулінарії та консервному виробництві, для
виготовлення лікерів і наливок та як сировину для добування запашної
ефірної олії (Oleum Majoranae). Препарати майорану протипоказані при
вагітності. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по півсклянки 4 рази на день до їди; 2 чайні ложки суміші (порівну) трави майорану садового, листя шавлії лікарської і м'яти перцевої та квіток лаванди колоскової настоюють 20 хвилин на склянці окропу й випивають за один раз увечері після їди при гастро-кардіальному симптомоком-плексі. ЗОВНІШНЬО — настій трави (100— 200 г сировини на 2—3 л окропу) для лікувальної загальної ванни. |
672 МАК ВОРОНІЙ — |
