ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка
 3 АВОКАДО,

персея американська, алігато-рова груша; авокадо

Persia americana — вічнозелена плодова тропічна рослина родини лаврових. Дерево до 20 м заввишки. Листки цілокраї, видовженояйцевидні або еліпсоїдні, 10—20 см завдовжки і 3— 10 см завширшки. Квітки дрібні, двостатеві, зеленаво-жовті, зібрані в невелику волоть або напів-зонтик. Плід — м'ясиста кістянка; формою і розміром схожий на грушу.

Поширення. Батьківщина — Центральна Америка, південна частина Мексики. В СРСР — у культурі (Чорноморське узбережжя Кавказу).

Сировина. Як дієтичний і лікувальний продукт вживають плоди. В народній медицині, крім цього, використовують листя і шкірку плодів.

Хімічний склад. До складу плодів входять жири (до ЗО % ), білки (1,5—4%), вітаміни (А, В,, В6, РР, К, пантотенова кислота), невелика кількість цукрів, солі калію, натрію, фосфору, заліза, кальцію тощо. Листки містять абакатин, який за якостями і дією перевищує алкалоїд теобромін. Використання. Плоди використовують свіжими, в салатах, кремах, пюре, супах, для приготування бутербродів і виготовлення морозива; їх консервують і заморожують. Корисно вживати плоди при анемії, атеросклерозі, цукровому діабеті, гіпертонії, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, особливо при гастритах зі зниженою кислотністю шлункового соку. М'якуш плодів використовують і для виготовлення косметичних кремів. Відвар листя і шкірку плодів використовують як глистогінний засіб і при лікуванні ентеритів. У Франції на основі олії авокадо створено препарат, яким лікують екземи, склеродермію, артрози, ураження міжзубної тканини (піорея).

 


4 АВРАН ЛІКАРСЬКИЙ,

бождерево, лихоманкова трава, жовчинець лікарський, гра-ціола, благодатка; авран лекарственный Gratiola officinalis — багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Стебло пряме, біля основи червоно-фіолетове, на верхівці чотиригранне, 15— 20 см заввишки. Листки сидячі, супротивні, ланцетні, крапчасто-залозисті; нижні — тупі, майже цілокраї, решта — пилчасті, гострі. Квітки пазушні, одиничні, двостатеві, неправильні, білі. Плід — коробочка. Цвіте у червні — вересні.

Поширення. Росте на вологих місцях, на луках, по берегах річок по всій території України. Заготівля і зберігання. Заготовляють надземну частину рослини (Herba gratiolae) незадовго до цвітіння або коріння — восени. Сушать на горищі або під наметом. Зберігають у сухих приміщеннях. Строк придатності — З роки. Аптеками рослина не відпускається.

Хімічний склад. Трава А. л. містить близько 0,3 % глікозидів (граціолінін, граціотоксин, граціо-зид, граціолін), сапоніни, гіркоти, смолисті речовини, кислоти (бету-лінову, граціолінову, дубильну, яблучну і жирні).

Фармакологічні властивості і використання. Препарати А. л. діють на серце подібно до дії наперстянки великоквітковоі. Вони мають сечогінні, проносні, глистогінні та дермотонічні властивості. В народній медицині рослину використовують при серцевій недостатності, що супроводиться асцитом, при жовтяниці, хворобах печінки, запорах, глистяній інвазії (аскаридами), хронічних захворюваннях шкіри (свербець, короста, трофічна виразка, екзема, різні рани, висипання, лишай), для лікування забитих місць, з метою посилення пологової ДІЯЛЬНОСТІ та при відсутності менструа-
 
цій. Як серцевий засіб А. л. доцільно вживати разом зі слизистими відварами, щоб уникнути подразнень шлунка і кишок. В офіци-нальній медицині А. л. входить до мікстури за прописом М. Н. Здренко.

Лікарські формя і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка на 1 склянку води) п'ють по 1 столовій ложці через 2—3 години як серцевий засіб і при жовтяниці; відвар трави (половина чайної ложки на 1 склянку води) вживають по 1 чайній ложці через 15—20 хв як глистогінний засіб; відвар коріння (2— 7 г на 360 мл води) п'ють по столовій ложці на прийом як проносний засіб; настій трави і коріння (по 2 г на 200 мл води) приймають по столовій ложці З—4 рази на день як сечогінний засіб. ЗОВНІШНЬО — компреси з настою трави (2 чайні ложки на 1 склянку окропу); мазь із соку рослини, змішаного

з жировою основою у співвідношенні 1:1; свіжу потовчену траву прикладають до забитих місць. Авран — отруйна рослина! Вживати тільки за порадою і під наглядом лікаря.
авран лекарственный

авокадо

 

Наступна сторінка