ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка
691

МАРУНА РОЖЕВА,

алатоцвіт рожевий, піретрум рожевий, ромашка кавказька, ромашка перська, ромашка рожева;

пиретрум розовый Pyrethrum roseum, синонім — P. carneum —

багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла численні, прямостоячі, слабо розгалужені, 50—70 см заввишки, біля основи дерев’яніючі, густооблистнені. Листки чергові, перисторозсічені, з видов-женоланцетними, по краю пилчастими або великозубчастими частками; прикореневі і нижні стеблові листки довгочерешкові, решта — сидячі. Квітки в кошиках з черепичастою обгорткою, листочки якої мають по краю вузеньку перетинчасту чорну облямівку; крайові квітки (їх до ЗО) язичкові, світло-рожеві, інколи — білі, на верхівці — тричізубчасті, серединні квітки трубчасті, жовті. Плід — сім'янка. Цвіте у червні— липні.

Поширення. Маруна рожева дико росте в гірських районах Кавказу. На території України її вирощують як лікарську (інсектицидну) рослину.

Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Маруна цинерарієлиста.

692

МАРУНА ЦИНЕРАРІЄЛИСТА,

далматська ромашка, піретрум цинерарієлистий; ромашка далматская Pyrethrum cinerariifolium — багаторічна трав’яниста шовковисто-сіроповстиста дуже ароматична рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла численні, прямостоячі, ребристі, прості або майже від основи розгалужені, зі стрункими, довгими, вгорі не-облистненими гілками. Листки чергові, широкояйцевидні, двічі-тричіперисторозсічені, їхні частки — з тупими зубчиками; прикореневі листки довгочерешкові, верхні — сидячі. Квітки — в кошиках, що утворюють негустий щиток; крайові квітки (їх 18—24) язичкові, білі, з 4 добре помітними поздовжніми жилками, на верхівці тричізубчасті, серединні квітки — трубчасті, жовті. Плід — сім'янка. Цвіте у червні—липні. Поширення. Маруна цинерарієлиста дико росте в Югославії, Албанії та Греції. В південних районах України її вирощують як лікарську (інсектицидну) рослину, часом дичавіє.

Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують сушені квіткові кошики маруни (Flores Pyrethri insecticidi). Заготовляють їх під час повного цвітіння рослини, коли у більшості кошиків розкриється близько половини трубчастих квіток, за допомогою збиральних машин або вруч-
 

ну, зриваючи руками чи зрізуючи ножицями так, щоб залишки стебел не перевищували 2 см. Зібраний матеріал того ж дня розстилають тонким шаром для сушіння на вільному повітрі (дозволяється на сонці), в приміщенні, яке добре провітрюється, або в спеціальних сушарках при температурі, що не перевищує 70—80°. Висушений матеріал зберігають у сухому приміщенні в щільно закритій тарі. Строк придатності — 1 рік.

Хімічний склад. Надземна частина рослини, особливо кошики, містить піретрини (І і II), цинерини (І і II), ефірну олію, флавонові глікозиди, фітостерини, сесквітерпенові лактони та жирні кислоти. Піретрини — складні ефіри кето-спирту піретролону і хризантемо-вих кислот, а цинерини — складні ефіри кетоспирту цинеролону і хризантемових кислот. Фармакологічні властивості і використання. Маруну цинераріє-листу використовують як інсектицидний засіб. Інсектицидні властивості зумовлені наявністю в рослині піретринів і цинеринів, які є отрутою контактної дії. Для рослин, теплокровних тварин і людини вони не шкідливі. Порошок із квіткових кошиків (піретрум) і уайтспіритову настойку (фліцид) застосовують у бороть-

бі проти клопів, бліх, вошей, тарганів, мух, комарів, шкідників овочевих і плодово-ягідних культур та проти паразитів тварин.

ромашка

Наступна сторінка