ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка
696

МАТЕРИНКА ЗВИЧАЙНА,

душанка, душинка; душица обыкновенная Origanum vulgare — багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло прямостояче або висхідне, чотиригранне, розгалужене, ЗО—90 см заввишки. Листки черешкові, супротивні, довгасто-яйцевидні, цілокраї або віддалено-дрібнозубчасті, тупі або загострені. Квітки дрібні, неправильні, двостатеві або маточкові, розміщені поодинці в пазухах здрібнених і щільно зближених верхівкових листків, утворюючи щитковидно-волотисті суцвіття; віночок невиразно двогубий, лілово-рожевий, рідше — білуватий, з вищербленою верхньою і тридопатевою нижньою губою. Плід складається з 4 однонасінних горішковидних часток. Цвіте у червні — вересні. Поширення. Материнка звичайна росте по всій Україні в розріджених хвойних і березових лісах, на узліссях, серед чагарників, на степових і кам’янистих схилах. Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують траву материнки (Herba Origani vulgaris), яку заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи облистнені верхівки стебел завдовжки 20—30 см. Зібрану траву зав'язують у пучки і сушать, роз-

 

вішуючи в провітрюваному приміщенні, на горищі або під укриттям на вільному повітрі. Після сушіння квітки і листя відокремлюють від стеблових частин (обмолочують у мішку або протирають крізь решето з великими отворами) і зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Строк придатності — 1 рік. Сушена трава материнки є у продажу в аптеках.

Хімічний склад. Трава материнки містить ефірну олію (до 1,2%), флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінову кислоту (до 500 мг% ). Головними складовими частинами ефірної олії є тимол і карвак-рол, сумарний вміст яких досягає 44 % . Крім того, у складі ефірної олії виявлено сесквітерпени, вільні спирти, геранілацетат та інші речовини.

Фармакологічні властивості і використання. Материнка звичайна заспокійливо діє на центральну нервову систему, посилює секрецію травних, бронхіальних і потових залоз, посилює перистальтику і тонус кишечника, тонізуюче впливає на скорочення гладенької мускулатури матки, стимулює секрецію жовчі, підвищує діурез, регулює.менструальний цикл, виявляє протизапальну, болетамувальну, протиглистя-ну й антимікробну дію. Застосування материнки показане при гострому й хронічному бронхіті, коклюші, при зниженому апетиті й поганому травленні, особливо при секреторній недостатності шлунково-кишкового тракту, при холециститах і дискі-незії жовчовивідних шляхів, при ентероколітах, які супроводяться запорами і метеоризмом, при первинній і вторинній аменореї, альгоменореї, підвищеній нервовій і статевій збудливості, пригніченому настрої та при безсонні. Трава материнки входить до складу грудного чаю, потогінних чаїв, вітрогінного чаю і суміші для полоскання горла. Протипоказано приймати настій трави материнки всередину при вагітності і підвищеній секреції шлунка. Як зовнішній засіб материнку вживають для компресів на нариви, набряки, фурункули та висипи; для полоскання горла і ротової порожнини при ангінах, стоматитах, гінгівітах та для промивання ран; для спринцювання вагіни при сверблячці, білях і хронічному кольпіті; для миття голови при мігрені, безсонні, випаданні волосся і лупі; для ванн при сверблячих екземах, скрофульозі й рахіті у дітей. Від нежитю і головного болю, при знепритомленні дають нюхати порошок з трави материнки. Екстракт трави материнки входить до складу препарату уролесану
 
(див. статтю Морква дика). У побуті материнку використовують як інсектицидну рослину (висушеною травою перекладають одяг, щоб уберегти його від молі). Застосовують материнку і в гомеопатії.

Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО — настій трави (10 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 2 рази на день за 15 хвилин до їди (приймати теплим!); настій трави (10 г сировини на 300 мл окропу) по півсклянки 3 рази на день за 15 хвилин до їди при епілепсії (курс лікування — З роки); 2 чайні ложки суміші трави материнки звичайної, листя підбілу звичайного і коріння алтеї лікарської, взятих у співвідношенні 1:

: 2:2, настоюють 15—20 хвилин на скляйці окропу, проціджують і п'ють теплим по півсклянки 3—4 рази на день як відхаркувальний засіб у випадках гострого чи загострення хронічного бронхіту; 1 столову ложку суміші трави материнки звичайної, маренки запашної, листя меліси лікарської і суниць лісових, взятих у співвідношенні 1:2 : 2 :3, настоюють 15—20 хвилин на 300 мл окропу, проціджують

і п'ють по півсклянки 3 рази на день при шлунково-кишковому катарі. ЗОВНІШНЬО — настій трави (10 г сировини на 200 мл окропу) для компресів, полоскання та обмивань; настій трави (20—ЗО г сировини на 2—3 л окропу, настоюють до охолодження, проціджують) для спринцювань (вживати теплим); настій трави (50 г сировини на 10 л води) для ванн.


697
МАТИ-Й-МАЧУХА -

багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих. Те саме, що й підбіл звичайний.


698
МАТКА —

отруйний паразитичний гриб родини ріжкових (клавіцепсових). Те саме, що й ріжки.


699
МАТКОВІ РІЖКИ —

отруйний паразитичний гриб родини ріжкових (клавіцепсових). Те саме, що й ріжки.


700
МАТОЧНИК —

багаторічна трав’яниста рослина родини губоцвітих. Те саме, що й меліса лікарська.
 

701
МАТОЧНИК БІЛИЙ —

багаторічна трав'яниста кореневищна рослина родини білозеро-вих. Те саме, що й білозір болотний.
 

душица обыкновенная

Наступна сторінка