олії, а при вуграх та інфекційній тріщині в куточках рота — 20 % -ний настій. Розведеною настойкою (1 чайна ложка настойки на склянку перевареної води) лікують виразку гомілки, висівковидний лишай і жирну себорею обличчя, екзему, гноячкові висипи на шкірі та відмороження, полощуть ротову порожнину і горло (через кожні півтори — дві години) при аф-тозних стоматитах, гінгівітах, піореї, запально-дистрофічних формах пародонтозу, тонзилітах і ангінах, спринцюються при ерозії шийки матки і трихомонадному кольпіті, роблять ванночки і мік-роклізми (до і після випорожнення) при проктиті, парапроктиті й тріщинах відхідника, компреси і ванночки для очей при блефаритах, кон'юнктивітах і ячмінцях (в очній практиці використовують розчин подвійної міцності - 1 чайна ложка настойки на півсклянки перевареної води). Для полоскання ротової порожнини і горла, мікроклізм і спринцювань можна використовувати й 10— 20 % -ний водний настій квіткових кошиків (для спринцювання настій розводять перевареною водою у співвідношенні 1:5). При лікуванні ангін препарати нагідок застосовують як самостійні засоби або в поєднанні з сульфаніламідними препаратами та антибіотиками. Терапевтичний ефект при місцевому лікуванні виразки гомілки, тріщин шкіри і гноячкових висипів на шкірі можна значно посилити одночасним прийманням усередину настойки або настою нагідок. Ластовиння на обличчі і руках виводять щоденним дворазовим (вранці і ввечері) змащуванням уражених місць соком із свіжого листя нагідок, змішаним порівну з соком лимона, ягід порічок і мигдалевою олією. З готових аптечних препаратів, крім зазначеної вище настойки, для місцевих процедур використовують мазь каріофіленову (протизапальний засіб, що сприяє усуненню сверблячки і зменшенню інфільтрації при дерматитах, екземі, трофічних виразках) і мазь «календула^. При ряді захворювань проводять пероральне лікування нагідками. Застосування нагідок показане і дає, в цьому випадку, добрий терапевтичний ефект при гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, колітах, ентероколітах, захворюваннях печінки і жовчних шляхів. Особливо добрий терапевтичний ефект спостерігається при використанні нагідок у суміші з ромашкою лікарською і деревієм звичайним. З успіхом застосовують нагідки при серцево-судинних захворюваннях, що супроводяться серцебиттям, задишкою і набряками. В акушерстві й гіне-

колегії настій або настойку нагідок дають усередину при неспинному блюванні у вагітних (п'ють перед їдою протягом 2—3 тижнів), дисменореї (п'ють 3 рази на день за 5—7 днів до початку менструації), при гіпертонічній хворобі та безсонні в період клімаксу. В народній медицині, крім усіх вищезазначених випадків, настій і настойку квіткових кошиків нагідок дають усередину при афтозі, бронхіті, скрофульозі, рахіті, жовтяниці, хворобах сечового міхура (утворення каменів і піску) і селезінки, нервовій гарячці та запамороченні. З готових препаратів застосовують таблетки «кафе-рид», запропоновані для лікування анемії, і калефлон — протизапальний засіб, що стимулює й ре-паративні процеси при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки та при хронічних гастритах у фазі загострення. Широко використовують нагідки і в гомеопатії. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку (готують на 70 % -ному спирті у співвідношенні 1 : 10) по 15—20 крапель 3—4 рази на день; настій (2 столові ложки сировини настоюють 2 години на 400 мл окропу, проціджують, охолоджують) по півсклянки 4 рази на день до їди; калефлон (Caleflonum) по 0,1—0,2 г три рази на день після їди протягом 3—4 (6) тижнів; таблетки «каферид» (Та-bulettae «Caferidum») по 1 таблетці 2— З рази на день після їди. ЗОВНІШНЬО — настій квіткових кошиків на рослинній олії (готують у співвідношенні 1 : 5 або 1 : 10, настоюючи на сонці 2 тижні) для змащування уражених ділянок тіла; розчин (1 чайна ложка настойки на склянку перевареної води) для полоскання, компресів, промивання, примочок, ванночок, клізм і спринцювання; настій квіткових кошиків (20—40 г сировини на 200 мл окропу) для полоскання, компресів, промивання, примочок, клізм і спринцювання (в останньому випадку настій перед вживанням розводять перевареною водою у співвідношенні 1:5); настій квіткових кошиків (З чайні ложки на 200 мл окропу, настоюють ЗО хвилин, проціджують, охолоджують) для компресів при надмірній жирності шкіри обличчя; три чайні ложки суміші квіткових кошиків нагідок, трави лободи доброго Генріха і шишок хмелю звичайного (взятих порівну) заливають склянкою окропу, настоюють ЗО хвилин, проціджують, охолоджують і застосовують так, як у попередньому прописі; маска для обличчя при надмірній жирності шкіри: настій квіткових кошиків нагідок (3 чайні ложки на 20 мл окропу) змішують з порошком сухого молока, крохмалем або борошном і одержану кашку наносять на обличчя, а через 15—20 хвилин змивають (так само можна використовувати і наведений вище настій суміші квіткових кошиків нагідок, трави лободи доброго Генріха і шишок хмелю звичайного); мазь «календула» (Un-guentum «Calendula») для змащування при порізах, опіках тощо; мазь каро-філенова (Unguentum Carophyleni 5 % aut 10 %) для змащування уражених ділянок 1—2 рази на день протягом 1— 2 тижнів (при трофічних виразках — 2—6 тижнів).