атонії кишок, при легеневих, носових і тривалих маткових кровотечах, особливо у хворих з артеріальною гіпертензією в клімактеричний період. Очищений екстракт омели (у вигляді ін'єкцій) запропоновано як цитолітичний засіб при неоперабельних формах раку. В народній медицині омелу здавна використовують при шлунково-кишкових, менструальних і гемороїдальних кровотечах, проти епілепсії, еклампсії й істерії та при болях у животі. Чай з омели рекомендують як загальнозміцню-ючий засіб для підвищення тонусу життя, ослаблим людям похилого віку та при запамороченні. Зовнішньо настій і порошок з трави омели використовують як пом'якшувальний і знеболюючий засіб при абсцесах та інших шкірних хворобах. Для промивання піхви при кольпіті і білях використовують настій із трави омели і деревію звичайного. Використовують омелу і в гомеопатії. Слід пам'ятати, що при тривалому вживанні препарати омели можуть спричинити отруєння. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави омели (15 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день; чай із трави омели (1 чайну ложку сировини на 1 склянку холодної перевареної води, настоюють ніч) по третині склянки 3 рази на день; настойку із трави омели (готують на 70 % -ном> спирті у співвідношенні 1 : 5) по 50 крапель 3 рази на день; для вигнання круглих глистів вживають порошок омели і коренів валеріани лікарської,, взятих у співвідношенні 1 : 2, по 1 чайній ложці щодня протягом трьох днів, запиваючи водою й заїдаючи великою кількістю свіжої тертої моркви. ЗОВНІШНЬО — дві столові ложки суміші (порівну) трави омели і деревію звичайного заварюють віл окропу, настоюють до охолодження, проціджують і використовують для спринцювання при кольпіті і білях.

799 ОПЛІТКА багаторічна трав'яниста витка рослина родини березкових. Те саме, що й березка польова. 800 ОПЛОПАНАКС ВИСОКИЙ листопадний колючий кущ заввишки 0,5—1 (3) м родини аралієвих. Те саме, що й заманиха висока. 801 ОРЛИКИ ЗВИЧАЙНІ водосбор обыкновенный Aquilegia vulgaris — багаторічна трав'яниста гола або незалозистоопушена рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, 30—80 см заввишки, у верхній частині розгалужене. Листки черешкові, двічітрійчас-тороздільні, з трилопатевими, по краях зарубчастими або цілокраїми частками. Квітки 4—5 см в діаметрі, на довгих ніжках, одиничні, в пазухах листків, з 5 яскраво забарвленими великими чашолистками і 5 лійковидними, при основі видовженими в шпорку пелюстками різного забарвлення — сині, лілові, рідше — червоні, рожеві та білі. Плід — збірна листянка. Цвіте у червні — липні. Поширення. Орлики звичайні зрідка трапляються в лісових і право-

бережних лісостепових районах та в Криму в лісах і по чагарниках. Вирощують як декоративну рослину. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Aquilegiae), яку заготовляють під час цвітіння рослини, зрізуючи на висоті 8—10 см від поверхні грунту. Зібрану сировину сушать під наметами або на горищі. Зберігають у сухому добре провітрюваному приміщенні окремо від іншої сировини (рослина отруйна!). Хімічний склад. Трава орликів звичайних містить алкалоїди (0,008—0,054 % ), ціаногенні сполуки й аскорбінову кислоту (у свіжому листі). Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати орликів звичайних мають сечогінні, жовчогінні, потогінні, знеболюючі, заспокійливі, послаблюючі й антисептичні властивості. Всередину препарати орликів вживають при альгоменореї, імпотенції, шлункових коліках, кровотечах, жовтяниці різного походження, при застійних явищах у селезінці, печінці й жовчному міхурі, в разі початкової стадії водянки. Гарячим настоєм трави полощуть рот при запаленнях і норицях, лікують висипи на шкірі. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка сировини на 2 склянки окропу) по столовій ложці 2—3 рази на день; чай з трави орликів (20—25 г сировини на 1 л окропу, настоюють 10 хвилин) п'ють зранку і ввечері по 500 мл ковтками; сік свіжої рослини п'ють двічі на день по 15—20 крапель.