ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка

977

РІПА

репа огородная Brassica тара —

овочева коренеплідна дворічна рослина родини капустяних (хрестоцвітих). У перший рік розвиває розетку листків і коренеплід, на другий — квітконосне стебло і насіння. Стебло прямостояче, облистнене, ЗО—100 см заввишки. Прикореневі листки ліровидні, жовтаво-зелені, вкриті щетинками. Стеблові листки сизуваті; нижні — ліровидні,

верхні — стеблообгортні, сидячі, ланцетні. Квітки двостатеві, правильні, золотаво- або блідо-жовті, зібрані в щитковидне суцвіття; оцвітина подвійна, чотиричленна. Плід — багатонасінний стручок з шиловидним носиком. Цвіте з травня по серпень. Поширення. Ріпу вирощують на городах по всій території України.

Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують свіжі коренеплоди ріпи. Зберігають їх у льоху в вологому піску.

Хімічний склад. Коренеплоди ріпи містять білки (1,74 %), вуглеводи (до 9 % ), клітковину (1,41 % ), стерини (Р-ситостерин, кампестерин, брасикостерин), тіоглікози-ди, ізотіоціанові сполуки, фосфатиди і жирні кислоти (ліно-леву, ліноленову, пальмітинову, олеїнову), вітаміни В1( В2, В5, аскорбінову (до 60 мг% ) і панто-тенову кислоти, каротиноїди (лікопін, у-каротин, криптоксантин) і антоціани (рубробрасицин, ра-фанузин).

Фармакологічні властивості і використання. Ріпа має відхаркувальні, протизапальні, антисептичні й болетамувальні властивості, підвищує діурез, стимулює секрецію шлункового соку та посилює перистальтику кишечника. Відвар коренеплода вживають при захриплості голосу, хронічному бронхіті, бронхіальній астмі та як засіб, що заспокоює серцебиття й покращує сон і як легкий послаблюючий засіб. У сирому вигляді ріпу призначають при хронічних запорах, а свіжий сік ріпи дають цинготним хворим, п'ють, підсолоджуючи медом або цукром, при простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, що супроводяться сухим кашлем. У лікувальному харчуванні ріпу застосовують при гіпацидних гастритах, дискі-незіях жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом, при атонії кишечника й спастичних колітах та для профілактики гіпо- й авітамінозів (особливо в північних районах країни). Використовують ріпу і як зовнішній засіб: з кашки вареної ріпи роблять

припарки при подагрі, а з протертої свіжої ріпи готують мазь для лікування відморожень. Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО — відвар коренеплода (1—2 столові ложки подрібненої сировини на 200 мл окропу, варити 15 хвилин, процідити) по чверті склянки 4 рази на день або по 1 склянці на ніч; свіжий сік по 1—2 столові ложки 3—4 рази на день, підсолоджуючи медом або цукром на смак. ЗОВНІШНЬО — протерту свіжу ріпу змішують з гусячим жиром у співвідношенні 2:1 й використовують для змащування відморожених ділянок тіла; варену терту ріпу прикладають до хворих частин тіла при подагрі. Слід пам'ятати, що при виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки та при гострих гастритах і ентероколітах вживати ріпу в сирому виглйді-протипоказано.
 
978

РІГГЯХ жовтий

багаторічна трав'яниста, з опушеним стеблом рослина родини розових. Те саме, що й парило звичайне.
 

979

РОБІНІЯ ЗВИЧАЙНА,

біла акація; робиния ложноакация Robinia pseudoacacia — листопадне, до 35 м заввишки дерево родини бобових. Листки чергові, непарноперисті, з 4—10 парами довгастих, видовжено-овальних або овальних листочків; листочки цілокраї, зверху зелені, зісподу — блідо-зелені або сірувато-зелені, по жилках трохи опушені, з округлою або трохи звуженою основою і тупою верхівкою, яка закінчується вістрям; прилистки видозмінені в колючки. Квітки двостатеві, неправильні, в ПОНИКЛИХ китицях; віночок метеликового типу, з п'яти вільних пелюсток, білий. Плід — біб. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Робінія звичайна походить з Північної Америки. По всій території України її культивують як декоративну й фіто-меліоративну рослину.
 

репа огородная робиния ложноакация

Наступна сторінка