ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка

п'ятилопатеві. Плід — сім'янка. Цвіте з травня до серпня. Поширення. Ромашка лікарська росте невеликими заростями майже по всій території України як бур'ян на полях і городах, в садах, на пустирях, понад дорогами. Відносно великі масиви залишились лише в присиваській частині Кримської та причорноморській частині Херсонської області на засолених луках і перелогах, а також в посівах. У спеціалізованих господарствах ромашку культивують.

Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують сушені квіткові кошики ромашки. (Flores Chamomillae). Збирають кошики протягом усього періоду цвітіння рослини в суху погоду і не після дощу, зриваючи їх руками або спеціальними гребенями при самій основі або так, щоб залишки квітконосів були не довшими за 3 см. Придатні для збирання лише ті кошики, які тільки що почали цвісти (кошики, що перецвіли, при сушінні розсипаються; таку сировину бракують). Зібраний матеріал складають, не ущільнюючи, в козуби або мішки і того ж дня сушать, розсипаючи тонким (2—

З см) шаром на чистій підстилці в сухому добре провітрюваному приміщенні або під укриттям на вільному повітрі і періодично перемішуючи. Штучне сушіння проводять при температурі не вище 40°. Сухої сировини виходить 25—27 % . Зберігають її в сухому, провітрюваному приміщенні в паперових мішках або в картонних чи фанерних ящиках, вистелених папером. Строк придатності — 1 рік. Сировина є у продажу в аптеках. Суцвіття ромашки офіцинальні у 26 країнах світу.

Хімічний склад. Квітки ромашки лікарської містять до 0,8 % блакитно забарвленої ефірної олії, головними складовими частинами якої є специфічна біологічно активна речовина хамазулен, сесквітерпенові вуглеводні фарназен і кадинен, сесквітерпеновий спирт бісаболол та його оксиди, лактони матрицин (прохамазулен) і матрикарин, аліфатичний терпен, мірцен, каприлова, нонілова, ізовалеріанова і ін. кислоти. Крім ефірної олії у квітках ромашки присутні апігенін-глікозиди (6—7 % ), кумаринові сполуки (умбеліферон та його метиловий ефір герніарин), си-тостерин, колін, вітамін С, р-ка-ротин, органічні кислоти, полісахариди, мінеральні солі (12%). Слід відмітити, що ромашка лікарська має хімічні раси, наприклад, такі що не містять про-хамазулену або бісабололу, тому високу якість сировини може
 

гарантувати лише культивування сортів з підвищеним вмістом цих сполук.

Фармакологічні властивості і використання. Ромашка — одна з цінних лікарських рослин. Багатий хімічний склад рослини зумовлює широкий діапазон її терапевтичних властивостей. Препарати ромашки збільшують секреторну діяльність травних залоз, стимулюють жовчовиділення і збуджують апетит, знімають спазми органів черевної порожнини, зменшують утворення газів у кишечнику, виявляють дер-мотонічну, болетамувальну, протизапальну і антимікробну дію, заспокоюють свербіння, посилюють потовиділення, регулюють менструальну функцію, діють як протиалергічний засіб. Шкідливої побічної дії при вживанні препаратів ромашки не відмічено, але великі дози викликають головний біль, хрипоту, кашель, кон'юнктивіт, надмірні і болісні менструації і навіть психічні розлади (дратівливість, страх, галюцинації, маячні ідеї). Застосування ромашки найбільш ефективне при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, сечовивідних шляхів, які супроводжуються спазмами, при метеоризмі, захворюваннях печінки, особливо при жовчнокам’яній хворобі, при дитячих поносах, що супроводжуються болями, коліками і здуттям кишечника, при порушенні менструального циклу, болісних менструаціях і запальних захворюваннях жіночих статевих органів, нудотах у вагітних. Як допоміжний засіб ромашку використовують при підвищеній кислотності шлункового соку, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, виразковому запаленні кишечника, а в поєднанні з іншими лікарськими рослинами — при хронічному запаленні сечових шляхів, особливо ниркових клубочків і сечового міхура. Квітки ромашки входять до складу вітрогінного чаю, пом'якшувальних чаїв, суміші для полоскання горла. При зовнішньому застосуванні препарати ромашки виявляють протизапальну, знеболюючу, епітелі-зуючу, антимікробну, антиміко-тичну, протипаразитичну і про-тиалергічну дію. Відвар квіток ромашки вживають для полоскання (кілька разів на день) у разі афтозу, запалення слизових оболонок горла, ясен і рота, для обмивання гнійних ран, виразок і гемороїдних вузлів, для компресів і примочок при кон'юнктивіті, професійному дерматиті, запаленні шкіри і фурункулах, для спринцювань при кольпіті, вульвіті і ендоцерві-циті. Кашкою із суцвіть ромаш-
 
ки лікують рак шкіри (роблять припарки на ділянки ураження). Настій суцвіть ромашки на олії використовують (гарячим!) для натирань при подагричних та ревматичних болях, для компресів на шию при втраті голосу. В аптеках є препарат ромазулан (Romasulan), який призначають при гастритах, колітах і інших захворюваннях, що супроводжуються метеоризмом, а зовнішньо — при запальних захворюваннях ротової порожнини, зовнішнього вуха, при вагінітах, уретритах, циститах, запальних дерматозах, трофічних виразках. (Препарат виготовляється в Соціалістичній Республіці Румунії). Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар суцвіть (10 г або 4 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по половині-третині склянки 2—3 рази на день після їди (грудним дітям — по чайній ложці); настойку суцвіть (готують на 70 % -ному спирті у співвідношенні 1:10) по 20—40 крапель 2—5 разів на день; настій суцвіть (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу) приймають по 1 склянці на ніч за годину до сну як снотворний засіб.

ЗОВНІШНЬО — компреси, примочки, обмивання і полоскання відваром (готують як у попередньому прописі); одну столову ложку суцвіть настоюють на 1 л окропу, проціджують і використовують теплим для спринцювання зранку і ввечері; настій суцвіть на олії (50 г сировини на 0,5 л оливкової або кукурудзяної олії, настоюють на сонці 2—3 доби, час від часу струшуючи, підігрівають 3 години на водяній бані, проціджують і відтискають) для розтирань і компресів;

З столові ложки суміші суцвіть ромашки і листя розмарину справжнього, взятих у співвідношенні 2:1, настоюють 20 хвилин на 400 мл окропу і використовують для компресів при гнійному запаленні волосяного мішечка або сальної залози коло кореня вій (ячмінь); 100 г листя кропиви дводомної кип'ятять 20 хвилин в 500 мл дистильованої води, в одержаний відвар додають 25 г суцвіть ромашки, настоюють 8 годин, проціджують, додають 200 мл винного оцту і одержану суміш використовують для втирання у волосисту частину голови при облисінні.


1001

РОМАШКА ПАХУЧА

однорічна дуже ароматична гола рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й ромашка без' язичкова.


1002

РОМАШКА ПЕРСЬКА

багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцві тих). Те саме, що й маруна рожева.
 

 

Наступна сторінка