ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка

човини, що є в рослині, збуджують виділення шлункового соку; фурокумарини підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового проміння; акроніцин виявляє протипухлинну активність. Показаннями до призначення рути (per se або в суміші з іншими лікарськими рослинами) є бронхіальна астма, захворювання шлунково-кишкового тракту, що супроводяться спазмами, жовч-нокам'яна хвороба, головні болі, пов'язані зі спазмами судин, атеросклероз, серцеві неврози, варикозне розширення вен, істерія, епілепсія, нервові розлади в клімактеричному періоді, імпотенція та наявність глистів (Ascaris lumbricoides). Як еме-нагогічний засіб руту використовують при гіпоменструальнОму синдромі й альгоменореї. Найдоцільніша форма застосування — настойка, оскільки у спирті діючі речовини рути розчиняються краще. Крім настойки, часто використовують холодний настій рослини. Застосовують руту і як зовнішній засіб. Настій використовують при запаленні повік і висипах на шкірі, а настойку — при ревматизмі, подагрі, невралгії й люмбаго. В гомеопатії руту використовують при травмах м'язів, варикозних вузлах, запаленні очей та суглобовому ревматизмі.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку (1 частина подрібненої свіжої трави на 5 частин горілки, настояти 10 діб у темному місці) по 10 крапель 3 рази на день на ложці води; настій (1 чайна ложка сушеної трави на 400 мл холодної кип'яченої води, настояти 10 годин) по півсклянки 3—4 рази на день; 1 чайну ложку сушеної трави рути настоюють 10 хвилин на склянці окропу і п'ють як чай по 1 склянці вранці і ввечері при імпотенції та при нервових розладах у клімактеричному періоді.

ЗОВНІШНЬО — компреси, примочки і промивання настоєм (готують, як у попередньому прописі); розтирання настойкою (готують, як у попередньому прописі); відвар 60 г суміші (порівну) трави рути садової, насіння гуньби сінної і кореневищ перстачу прямостоячого на 1 л води використовують теплим для компресів 1—3 рази на день при мікозах (курс лікування — 20 днів). Рутою, яка належить до отруйних рослин, користуватися треба обережно, не перевищуючи допустимих доз. Препарати рути протипоказані при вагітності (діють абортивно!), при маткових кровотечах, гіпотонії, гіперацидному гастриті та виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. При передозуванні препарати рути спричинюють подразнення слизових оболонок травного тракту, набряки язика і гортані, запаморочення, блювання, пронос, судому, загальне ослаблення та ушкодження нирок і печінки.
 

1017

РУТВИЦЯ МАЛА

василистник малый Thalictrum minus — багаторічна трав'яниста гола рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче або висхідне, розгалужене, 50—100 см заввишки. Листки чергові, черешкові, ши-рокотрикутні, 3—4-перисті, з округло-яйцевидними спереду трилопатевими чи тричінадріза-ними листочками. Квітки правильні, двостатеві, пониклі, зібрані в розлогу волоть; оцвітина проста, чашечковидна, з 4 яйцевидних, зеленавих листочків; нитки тичинок тоненькі, жовтаві. Плоди — сидячі яйцевидні ребристі сім'янки. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Рутвиця мала росте по всій території України (переважно в Лісостепу і на півночі Степу) на узліссях і на лісових галявинах, степових луках, трав'янистих схилах та серед чагарників.

Заготівля і зберігання. Для медичних потреб заготовляють траву рутвиці (Herba Thalictri ші-noris), зрізуючи під час цвітіння рослини верхівки стебел завдовжки ЗО—35 см. Зібрану сировину зв'язують у невеликі пучки й розвішують для сушіння в затінку на протязі або в провітрюваному приміщенні. Зберігають окремо від іншої сировини, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Строк придатності —3 роки. Аптеки сировину не відпускають.

Хімічний склад. Надземна частина рослини містить сапоніни (3,1%), до 1,1% алкалоїдів (тальмін, тальмідин, тальметин, 0-ме-тилтальметин, талактамін, дегід-роталікмін, талікмінін, ($-алокрип-топін, p-хлорметилат 1-канадину, берберин), ціаногенні сполуки, дубильні речовини, флавоноїди (1,64%), вищі аліфатичні вуглеводні та аскорбінову кислоту. Фармакологічні властивості і використання. Трава рутвиці малої входить до складу суміші Здренко, яку застосовують в онкологічній практиці як симптоматичний засіб. У народній медицині рослина відома своїми болетамувальними, сечогінними, відхаркувальними, седативними, гіпотензивними, кровоспинними, протизапальними й антисептичними властивостями. Настій трави дають всередину від кашлю (при туберкульозі легень та інших захворюваннях органів дихання), при простудних захворюваннях (як жарознижуючий засіб), захворюваннях травного каналу (пронос, запор), хворобах печінки і жовчних шляхів, при набряках різного походжен-

ня, затримці сечовиділення і при нирковокам'яній хворобі, при різних кровотечах, при ревматизмі та болісних менструаціях, у випадку епілепсії, розладу нервової системи, при безсонні, гіпертонічній хворобі й стенокардії. Як зовнішній засіб рутвицю застосовують для лікування запрілості між пальцями стоп, гнійних ран та інших захворювань шкіри. В гомеопатії рослину застосовують при болісних менструаціях і як засіб, що покращує зір.

Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 2—3 рази на день. ЗОВНІШНЬО — обмивання настоєм (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу); товчене листя прикладають до ураженої ділянки шкіри.
василистник малый

 

Наступна сторінка