ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка

1212

ЧАСНИК ГОРОДНІЙ

чеснок посевной Allium sativum — багаторічна трав'яниста цибулинна рослина родини лілійних. Цибулина яйцевидна, складається з численних білих сидячих цибулинок, уміщених в загальну білу, сірувату або рожеву оболонку. Стебло (квіткова стрілка) безлисте, 25—60 (100) см заввишки, у верхній частині здебільшого зігнуте кільцем. Листки прикореневі, лінійні, плоскі, зісподу кілясті, гострі, з шорсткими краями, виходять з цибулини і обгортають своїми піхвами квіткове стебло приблизно до середини. Квітки правильні, двостатеві, зібрані в зрнтиковидне суцвіття, оточене однолистим покривалом (значна частина квіток суцвіття перетворена на виводкові цибулинки); оцвітина проста, віночковидна, з 6 білуватих або зеленувато-білих, іноді червонуватих, ланцетних листочків. Плід — коробочка. Цвіте з червня до серпня.

Поширення. Первинний ареал часнику — Середня Азія. По всій території України його культивують як овочеву рослину. Сировина. З лікувальною метою використовують свіжі цибулини часнику (Bulbus Allii sativi). Хімічний склад. В цибулинах часнику є глікозид аліїн і інші сірковмісні речовини (S-метил-, S-етил-, S-бутил-, S-алкілцистеїн-сульфоксиди, S-метилцистеїн і ін.), ефірна олія (до 0,4% ), фітостерини, вітаміни (С—10 мг% , В,—0,08 мг% , В2 — 0,08 мг% , В6— 0,60 мг% , нікотинова кислота — 1,2 мг%), органічні кислоти, вуглеводи, полісахарид інулін, жирна олія (сліди). До складу ефірної олії входять органічні сполуки сірки (алкілпохідні цистеїну, дивінілеульфіди, алілвінілсульфок-сид). Мінеральний склад часнику характерний наявністю значних кількостей калію, кальцію, натрію, магнію, фосфору, заліза, марганцю, цинку, йоду, міді. Фармакологічні властивості і використання. Часник городній стимулює виділення шлункового соку і жовчі, посилює перистальтику кишок, знижує анормальну і сприяє розвитку нормальної кишкової флори, згубно діє на гостриків, розширює кровоносні судини, знижує кров'яний тиск, збільшує амплітуду і сповільнює ритм серцевих скорочень, підвищує діурез, сприяє розрідженню густих мокрот при бронхітах, посилює менструації, підвищує статеву активність. Пероральне застосування часнику показане при відсутності апетиту, порушенні травлення, катарі шлунка і кишечника (особливо інфекційного походження), поносі, підвищеному тис-
 

ку крові, атеросклерозі, при клімактеричних неврозах, що супроводжуються головними болями і безсонням. Крім того, часник вважається добрим профілактичним засобом від цинги, грипу, дизентерії і тифу. Як «кровоочисний» засіб його вживають при фурункулах і висипках на шкірі. Позитивний ефект одержують при лікуванні часником свинцевих отруєнь. Існують достовірні статистичні дані про те, що в країнах, де часник систематично вживають у їжу, відносно низька захворюваність на рак. Препарат алохол, у складі якого є сухий екстракт часнику, застосовують при хронічному гепатиті, холангіті, холециститі і хронічнрму атонічному запорі. Настойку часнику, яка є у продажу в аптеках, призначають всередину для пригнічення процесів гниття і бродіння в кишечнику, при атонії кишечника і колітах, при гіпертонії і атеросклерозі. Свіжий часник і виготовлені з нього препарати протипоказані при захворюваннях нирок. При зовнішньому застосуванні рослини спостерігається протистоцидний, бактерицидний, фунгіцидний, болезаспокійливий, протисверблячий, протисеборейний, кератолітичний і депігментуючий ефект. Розтерті на кашку цибулини часнику використовують для лікування гнійних ран, мікозів, трихомонадних кольпітів, корости, гніздової плішивості, себореї голови, для стимулювання росту волосся, для інгаляцій з метою профілактики грипу та для виганяння гостриків (вводять з водою або молоком в клізмах). Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — одноразове вживання 2—3 зубочків часнику (добова доза) в їжу; настій (1 чайну ложку подрібненого на кашку часнику настоюють

1 годину на 400 мл холодної кип'яченої води) по півсклянки 3 рази на день до їди; потовчену головку часнику змішують з 250 мл кислого молока, настоюють ніч, а на наступний день випивають за 2—3 прийоми; настойку часнику (Tinctura Allii sativi) по 10— 20 крапель (дорослим) 2—3 рази на день.

ЗОВНІШНЬО — аплікації на ділянки ураження; інгаляції (кашу із часнику вводять у ніздрі з ватним тампоном); клізми (2—4 столові ложки соку часнику на півсклянки молока; для дітей кількість соку зменшують в 2—4 рази); тампони (потовчену головку часнику загортають у марлю розміром 10 X 10 см, зав'язують і вводять у піхву на 4—6 годин щодня зранку і ввечері).


1213

ЧАСНИК ЖОВТИЙ —

невелика (10—ЗО см заввишки) багаторічна цибулинна гола рослина родини лілійних. Те саме, що й зірочки жовті.
 

1214

ЧАСНИКОВА ТРАВА —

дворічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Те саме, що й кінський часник черешковий.

1215

ЧЕБРЕЦЬ БОРОВИЙ —

низенький (до 15 см заввишки), з приємним запахом півкущик родини губоцвітих. Те саме, що й чебрець плазкий.

чеснок посевной

 

Наступна сторінка