Фармакологічні властивості і використання. У науковій медицині використовують тимол і пертусин. Зовнішньо тимол застосовують для дезинфекції ротової порожнини, зіву й носоглотки, для лікування грибкових уражень шкіри, у стоматологічній практиці. Всередину його призначають як антисептичний засіб при поносах і метеоризмі для зменшення бродіння в кишечнику і як глистогінний засіб при ан-кілостомідозі, трихоцефальозі та некаторозі. Пертусин застосовують як відхаркувальний засіб при бронхітах і коклюші. Галенові препарати чебрецю звичайного використовують при тих же захворюваннях, що й препарати чебрецю плазкого. Лікарські форми і застосування. 1. Пертусин (Pertussinum) приймають по 1 столовій ложці (дітям — від половини чайної до 1 десертної ложки) 3 рази на день. 2. Тимол (Thymolum) застосовують для дезинфекції ротової порожнини, зіву й носоглотки (полоскання 0,05— 0,1 % -ним розчином), для лікування епідермофітії і актиномікозу (в останньому випадку здебільшого застосовують 10 % -ний масляний розчин тимолу, яким заповнюють широко розтяту порожнину абсцесів), для знеболювання дентину (у складі рідини Гартмана), при поносах і метеоризмі (приймають всередину по 0,1 г 2—3 рази на день) 1 як глистогінний засіб. При анкілосто-мідозі за 1—2 дні до лікування, під час лікування і протягом 1—2 днів після лікування призначають напіврідкі страви без жирів і алкоголю. Напередодні лікування дають сольове проносне. Зранку в день лікування натщесерце дають тимол в капсулах або в порошку 3 цукром в таких добових дозах: дітям віком 2—5 років — 0,2—0,5 г, 6—8 років— 0,6—0,8 г, 9—10 років—1—1,2 г, 11—15 рокір—1,2—2 г, у віці 16— 20 років — 2,5—3 г, 21—50 років — 4 г, старішим 50 років — 3 г. Дітям віком до 2 років тимол не призначають. Добові дози ділять на 4 частини і дають одну за другою з перервами 15—20 хвилин. Через півтори години дають сольове проносне. Лікування проводять 3 дні підряд. Повторення курсу лікування, дозволяється через 2—3 тижні. Курс лікування трихоцефальозу складається з 5—6-денних циклів. Добова доза тимолу для дорослого 0,75—1 г. Всю дозу приймають зранку натщесерце. На шостий день увечері призначають сольове проносне (рицинова олія протипоказана). Після 6 днів приймання роблять перерву на 6 днів. Дітям препарат призначають з розрахунку 0,05 г на .кожен рік життя на прийом (по наведеній схемі). Найвищі дози тимолу дорослим при вживанні всередину: разова 1 г, добова 4 г. Тимол протипоказаний при декомпенсації серцевої діяльності, хворобах печінки і нирок, виразкових захворюваннях шлунка і кишечника, при вагітності. Тимол використовують також як консервант для деяких фармацевтич них препаратів.

1218 ЧЕБРЕЦЬ КАЛЛЬЄ тимьян Каллье Thymus саіііегі — низенький (до 10 см заввишки) з приємним запахом півкущик родини губоцвітих. Головне стебло тоненьке, повзуче, закінчується квітучим пагоном; квітконосні гілочки густо розміщені, круглясті або невиразночотиригранні, майже прямостоячі, більш-менш рівномірно опушені, під суцвіттям- відлегловолосисті. Листки цілокраї, супротивні, здебільшого лопатковидні, помітно нерівнобокі, на верхівці тупуваті, по краю при основі війчасті, зісподу — з випнутою середньою жилкою та малопомітними крапчастими залозками; нижні стеблові листки звужені в черешок, середні і верхні — сидячі. Квітки неправильні, різнорідні (або двостатеві, або жіночі на різних особинах), зібрані в головчасте, згодом витягнуте і перерване суцвіття з більш-менш розсунутими нечисленними (одним — чотирма) несправжніми кільцями; віночок ліловий, двогубий, з суцільною верхньою губою і глибокотрилопатевою нижньою. Плід складається з 4 однонасінних горішковидних часток. Цвіте у червні — липні. Поширення. Чебрець Калльє росте у степовій і передгірній частинах Криму на кам'янистих степах і схилах. Заготівля і зберігання. Див. у статті Чебрець плазкий. Хімічний склад. Чебрець Калльє має близький до чебрецю плазкого хімічний склад, але відрізняється дещо іншим вмістом і співвідношенням компонентів, що його складають. Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Чебрець плазкий.

1219 ЧЕБРЕЦЬ МАРШАЛЛІВ тимьян Маршалла Thymus marschallianus — низенький, 12—37 «Г заввишки, з приємним запахом півкущик родини губоцвітих. Головне стебло недовге, лежаче або скоса висхідне, закінчується квітучим пагоном; квітконосні гілочки підведені або прямостоячі, опушені в суцвітті та під ним довгими відлегли-ми волосками і тут невиразно чотиригранні, нижче — опушені короткими вниз відігнутими волосками, круглясті; неплідні пагони підведені або прямостоячі, відходять від головного стебла. Листки світло-зелені, супротивні, сидячі, видовженоеліптичні, з клиновидною основою і загостреною верхівкою, по краю при основі розсіяно війчасті, на поверхні голі, з численними і малопомітними боковими жилками; середні листки з малопомітними пазушними гілочками. Квітки неправильні, різнорідні (або двостатеві, або жіночі на різних особинах), зібрані у видовжене переривчасте, з кількома (до 7 і більше) розсунутими несправжніми кільцями суцвіття завдовжки до 15 см; віночок до 5 мм завдовжки, блідо-бузковий, двогубий, з суцільною виїмчастою верхньою губою і глибокотрило-патевою нижньою. Плід складається з 4 однонасінних горішковид-них часток. Цвіте з другої половини травня по липень. Поширення. Чебрець Маршаллів росте в Лісостепу й північних районах Степу на лучних степах, узліссях і відслоненнях. Заготівля і зберігання. Див. у статті Чебрець плазкий. Хімічний склад. Чебрець Маршаллів має близький до чебрецю плазкого хімічний склад, але відрізняється трохи іншим вмістом і співвідношенням компонентів, що його складають. Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Чебрець плазкий.