до призначення настойки шоломниці є гіпертонічна хвороба 1 і 2-го ступенів, функціональні розлади нервової системи з підвищеною збудливістю, в тому числі при серцево-судинних неврозах. Є дані про ефективне лікування настойкою шоломниці пізніх токсикозів вагітності. У народній медицині настій коріння шоломниці дають всередину при серцебитті, міокардиті, гострому суглобовому ревматизмі, запаленні легень, коклюші та при різних кровотечах. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настойку (готують на 70% -ному спирті у співвідношенні 1:5) по 20—ЗО крапель 2—3 рази на день; настій (1 столову ложку сировини заливають склянкою окропу, кип'ятять 10 хвилин, проціджують) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день.

1262 ШОЛОМНИЦЯ ЗВИЧАЙНА шлемник обыкновенный 'Scutellaria galericulata — багаторічна трав’яниста, з повзучим кореневищем рослина родини губоцвітих. Стебла чотиригранні, висхідні, 10—90 см заввишки, прості або розгалужені, вкриті в нижій частині розсіяними, у верхній — густішими вниз відігнутими короткими волосками. Листки супротивні, коротко-черешкові, яйцевидно- або видов-женоланцетні, з неглибокосерце-видною основою і тупувато-за-гостреною верхівкою, по краю зарубчасто-пилчасті (набагато.ви-ще середини, але не до самої верхівки), опушені зверху розсіяними короткими, зісподу — густішими і довшими волосками, приквіткові листки подібні до стеблових, але дрібніші. Квітки двостатеві, неправильні, одиничні, пазушні, повернуті в один бік, у

негустому, переривчастому, китицевидному, невиразно відокремленому від вегетативної частини стебла суцвітті. Чашечка трубчастодзвониковидна, зовні густо опушена, всередині гола, двогуба; верхня губа при основі з опукловвігнутим поперечним придатком у вигляді гребінця. Віночок двогубий, синьо-фіолето-вий, з жовтуватою на черевному боці трубочкою і жовтою плямою з синіми плямочками на спідній губі, зовні волосистий; верхня губа коротша за спідню. Плід складається з чотирьох однонасінних горішковидних часток. Цвіте з червня до вересня. Поширення. Шоломниця звичайна росте на заплавних луках, по берегах річок, болотах, вільшняках по всій території України, крім Криму. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб заготовляють траву шоломниці (Herba Scutellariae). Сировину збирають під час цвітіння рослини й використовують свіжою або сушать, розкладаючи тонким шаром на папері чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіціальна. Хімічний склад потребує дальшого вивчення. Відомо, що всі частини рослини містять глікозид скутеларин. Фармакологічні властивості і використання. Шоломниця звичайна виявляє гіпотензивну, седативну, сечогінну, в'яжучу й кровоспинну дію, сприяє розрідженню харкотиння. У народній медицині настій трави шоломниці дають усередину при гіпертонії, водянці, кровотечах (внутрішніх і зовнішніх) та при кашлі з виділенням густих мокрот. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (1 чайну ложку свіжої або сухої трави настояти 1 годину на 200 мл окропу, процідити) — по 1—2 столові ложки 3—4 рази на день.