| тя (Folia Heraclei). Листя заготовляють під
час цвітіння. Сушать під наметом або в приміщенні, яке добре
провітрюється. Сухої сировини виходить 18 %. Корені копають восени або
навесні. їх миють, розрізають на куски 10— 15 см завдовжки, сушать на
відкритому повітрі або в протопленому приміщенні. Сухої сировини
виходить 20 % . Готову продукцію зберігають у сухих приміщеннях. Рослина
неофіцинальна. Хімічний склад. Усі частини рослини (в різних кількостях) містять ефірну олію, фурокумарини, кумарини, глютамін, аргінін, га-латон і аробан. У 100 г свіжого листя міститься 12,6 мг заліза, 0,58 мг нікелю, 1,2 мг міді, 2,6 мг марганцю, 1,9 мг титану, 2,8 мг бору. Фармакологічні властивості і використання. Настій або відвар коренів Б. с. використовують як спазмолітичний засіб і як засіб, що збуджує апетит. Ці препарати рекомендують при порушенні травлення, проносах, дизентерії, катарі шлунка і кишечника та при епілепсії. Зовнішньо відвар коренів використовують при корості, захворюваннях шкіри, пухлинах. Розпарене листя прикладають у вигляді знеболюючих припарок при^ревматичних болях. При спастичних болях та істерії використовують насіння. Н-октиловий спйрт, який одержують з насіння Б. с., використовують у парфю-мерній промисловості, він входить до складу препарату октилі-ну, що застосовується при лікуванні трихомонадного кольпіту. Молоде недорозвинене листя і стебла вживають у їжу: готують вітамінні салати, начинку для пиріжків, зелений борщ, юшку тощо. Для вживання взимку листя солять, квасять, сушать. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — відвар (чайна ложка коріння на склянку окропу) по столовій ложці тричі на день; настій 5 чайних ложок коріння на 2 склянках холодної води (настоюють 8 годин) випивають за день. З профілактичною метою рекомендуються вітамінні салати: відварене за З—5 хв листя Б. с. подрібнюють, перемішують з подрібненою цибулею, кладуть на кусочки вареної картоплі, заправляють олією і спеціями (на 100 г листя Б. с. беруть 50 г цибулі, 100 г картоплі, 10—15 г олії, сіль, спеції); молоді стебла та черешки листків Б. с. очищають від шкірки, подрібнюють, додають подрібненої цибулі і тертого хрону, солять, перемішують, заправляють сметаною і спеціями (на 200 г стебел і черешків Б. с. беруть 50 г цибулі, 20 г сметани, сіль, оцет). |
123 БРАТКИ ТРИКОЛІРНІ декоративна трав'яниста рослина родини фіалкових. Те саме, що й фіалка триколірна. 124 БРІОФІЛЮМ ДАЙГРЕМОНТА 125 БРУСНИЦЯ |
і до початку цвітіння рослини
або восени гіісля плодоношення. Сушать під наметом або на горищі, часто
перемішуючи. Сухої сировини виходить 10 %. Строк придатності — 3 роки.
Сировина (Folium Vitis idaeae) відпускається аптеками. Хімічний склад. Листки Б. містять фенольні глікозиди арбутин (до 9 % ), метиларбутин і мелампсорин, гідрохінон, дубильні речовини (до 10 % ), фенолокислоти, флавоноїди, урсолову, хінну, винну, елагову і галову кислоти та інші сполуки. Ягоди містять цукри (3,8—8,7 % ), каротин (до 0,12 мг% ), аскорбінову кислоту (8— 20 мг% ), рибофлавін (0,13 мг% ), флавоноїди (400 мг% ), органічні кислоти (1,7—2,1 % ), фенолокислоти, пектини (0,2—0,3 % ), дубильні речовини, барвники, арбутин, сполуки марганцю тощо. Фармакологічні властивості і використання. Препарати Б. здатні підвищувати діурез, знижувати кількість цукру в крові. Вони мають антисептичні, в'яжучі, жовчогінні й солерозчинні властивості. Настій або відвар листя Б. використовують при хворобах печінки, пієлонефриті, циститі, нирковокам'яній хворобі, гострих та хронічних запальних процесах у сечовивідній системі, нічному нетриманні сечі, гастроентеритах, гнильних проносах, метеоризмі, хронічних запорах, подагрі, остеохондрозі, легких формах цукро- |
