ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка
лини містять дубильні речовини, ефірну олію і смоли. Крім того, в коренях виявлено глікозид геїн, а в траві — гіркі речовини, слиз та інші сполуки.

Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати Г. м. мають протизапальні, відхаркувальні, протиблювотні, жовчогінні, знеболюючі, седативні, кровоспинні і ранозагоювальні властивості. Раніше в науковій медицині сухі кореневища з корінням під назвою «гвоздичний корінь» використовували як в'яжучий і закріплюючий засіб при шлунково-кишкових розладах. Тепер Г. м. використовують лише в народній медицині. Препарати кореневища з корінням рекомендують при катарі шлунково-кишкового тракту (особливо при такому, який супроводиться температурою), при порушенні травлення, метеоризмі, простих і кри-. вавих проносах, дизентерії, кишкових коліках, блюванні, при захворюваннях печінки і жовчного міхура, при кашлі з інтенсивним виділенням мокротиння, астмі та як засіб, що зменшує потовиділення при нічному потінні, поліпшує загальний стан організму при знесиленні і заспокоює. Використовують рослину і як кровоспинний засіб (при кровохарканні, маткових, гемороїдальних та інших кровотечах). Як зовнішній засіб відвар коріння використовують для полоскання рота при ангіні, стоматиті й гінгівіті, для ванн при рахіті й скрофульозі та при білях у жінок. Препарати трави дають дещо слабший терапевтичний ефект і використовуються в основному при проносах, дизентерії, гарячці та як заспокійливий засіб. До лікувально-профілактичного раціону корисно включати салати з молодого листя Г. м.

Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хв) п’ють по 1—2 склянки на день ковтками; відвар коріння (1 чайна ложка на 200 мл окропу, варять 10 хв) п'ють по 1—2 склянки на день ковтками; порошок коріння по 1 г 3—4 рази на день з медом як відхаркувальний засіб; рідкий екстракт коріння (20—40 г подрібненої сировини на 300 мл окропу, варять до половинної кількості попереднього об'єму рідини) по 1 столовій ложці через 1 /2— 1 годину при маткових кровотечах; настойку коріння (1; 10) по І столовій ложці 3 рази на день при кислих катарах шлунка, що супроводяться печією.

ЗОВНІШНЬО — олія (1 частину коріння настоюють 14 днів на 2 частинах олії) для змазування ясен, які кровоточать; відвар коріння для полоскань і ванн. Салат з молодого листя — молоде листя Г. м. і зелену цибулю подрібнюють, зверху кладуть кусочки яйця, солять і поливають сметаною (на 50 г листя Г. м. беруть 50 г зеленої цибулі, 1/2 яйця, 20 г сметани та сіль).
 
277

ГРАВІЛАТ РІЧКОВИЙ

гравилат речной Geum rivale —

багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має товсте повзуче кореневище бурого кольору. Стебло прямостояче, відхилено-волосисте, червоно-буре, 25— 75 см заввишки. Листки з обох боків притиснутоволосисті; прикореневі —; ліровидноперистороз-дільні, з великим верхівковим нирковидним листочком і маленькими округло-яйцевидними боковими; стеблові — трироздільні. Квітки правильні, 5-пелюстко-ві, пониклі, блідо-жовті, з оран-жево-червоними жилками, в щитковидних суцвіттях. Плід — збірний, з горішковидних сім'янок. Цвіте у травні — серпні. Поширення. Росте розсіяно майже по всій території України на вологих луках, заболочених місцях, у вільшняках.

Заготівля і зберігання — як у

статті Гравілат міський. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Корені містять алкалоїди, дубильні речовини (до 23%), барвник та ефірну олію (0,1% ). В листках є каротин (до 137 мг % j і аскорбінова кислота (до 117 мг % ).

Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині Г. р. відомий як тонізуючий, кровоспинний, в'яжучий, протизапальний, антисептичний, знеболюючий і слабкий снотворний засіб. Настій коренів і кореневищ вживають при проносі, малярії, при маткових і гемороїдальних кровотечах, цинзі, мігрені, безсонні, укусах отруйних змій, алергії, а також після тяжких захворювань як загальнозміц-нюючий засіб. Зовнішньо настій коріння Г. р. використовують для полоскання горла при ангіні, а у вигляді ванн — при захворюваннях суглобів і м'язів. Свіже подрібнене кореневище прикладають до мозолів.

Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (2 чайні ложки кореневищ з коренями на 1 склянку окропу, настоюють 1 годину) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день до їди. ЗОВНІШНЬО—настій (2 столові ложки кореневищ з коренями на 2 склянки окропу) для місцевих ванн, обмивань

і полоскань.
 
278

ГРАНАТ

невелике (3—5 м заввишки) дерево або кущ родини гранатових. Те саме, що й гранатник звичайний.
 

279

ГРАНАТНИК ЗВИЧАЙНИЙ,

гранат; гранат обыкновенный Рипіса granatum —

невелике (3—5 м заввишки) дерево або кущ родини гранатникових. Гілки кутасті, часто — колючі. Листки супротивні, короткоче-решкові, шкірясті, цілокраї, ви-довженоланцетні. Квітки правильні, одиничні або в пучках, яскра-вочервоні, рідко — білі або жовтаві, 2—3 см в діаметрі. Плоди несправжні, ягодоподібні, до 8 (18) см у діаметрі. Цвіте у травні — серпні. Плоди достигають у вересні — жовтні.

Поширення. Походить із Закавказзя, Малої й Середньої Азії. На Україні (в Південному Криму) розводять як плодову та декоративну рослини.
гранат обыкновенный

 

Наступна сторінка