ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка
хліб, сухарі, який-небудь куліш, свіже й кисле молоко, кисломолочний сир, рідкі молочні каші, варену свіжу рибу, киселі, каву, чай; дозволяється й цукор). Напередодні лікування на вечерю п'ють лише солодкий чай або каву з сухарями; на ніч вживають проносну сіль (30,0); перед сном рекомендується з'їсти кусочок оселедця з цибулею. Вранці, натщесерце, поступово, через кожні 15—20 хв, вживають готові або саморобні пілюлі з екстракту Д. ч. Через ЗО хв після вживання останньої порції ліків хворому дають сольове проносне (рицинову олію чи інші жири вживати не можна!). Якщо за 3 години не буде випорожнення, то ставлять теплу клізму. Якщо паразит вийде без головки, то треба ще 1—3 рази поставити клізму. В народній медицині рослину використовують і як зовнішній засіб при захворюваннях суглобів, невралгіях, варикозному дерматиті, виразці гомілки та для загоювання ран.

Лікарські форми і застосування.

3 готових аптечних препаратів використовують екстракт Д. ч. густий (Extractum Filicis maris spissum) і філіксан (Filixanum). У домашніх умовах беруть 5 мл відвару (10 г кореневища на 200 мл окропу, упарюють до половини), змішують з медом і ділять на 10 пілюль, які замішують на борошні (приймають, як і аптечні препарати, під наглядом лікаря і після спеціальної підготовки хворого!). Для зовнішнього застосування готують настойку (1 частину подрібненого кореневища заливають на 14 днів

4 частинами спирту або міцної горілки), яку втирають у болісні місця по кілька разів на день, і відвар (1 кг кореневищ варять у 5 літрах води 2 години) для ванн, які приймають при варикозному дерматиті й виразці гомілки (для однієї ванни треба 1 л відвару; курс лікування — ЗО ванн, тривалість процедури — ЗО хв). Вживання препаратів Д. ч. ПРОТИПОКАЗАНЕ при серцевій недостатності, хворобах печінки й нирок, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гострих шлунково-кишкових і гарячкових захворюваннях, при вагітності, різкому виснаженні, анемії й туберкульозі та дітям до 2 років.
 
334

ДРІОПТЕРИС ШАРТРСЬКИЙ

дріоптерис остистий; щитовник шартрский Dry*opteris carthusiana, синонім D. spinulosa — багаторічна трав'яниста спорова рослина родини щитникових, заввишки 60—90 см. Має товсте косе кореневище. Листки ясно-зелені, голі, двічіперисті, прямостоячі; черешки вкриті одноколірними ясно-жовтими плівками; 1—2 пари нижніх часток першого порядку віддалені від інших, як правило не несуть сорусів; зубчики часток другого порядку гострі й переходять у тонке вістря. Соруси округлі, розташовані рядами, прикриті округло-нирковидними голими або залозистими покривцями. Спороносить у липні — серпні. Поширення. Росте в лісах, по чагарниках по всій території України (в Степу та в Криму рідко).

Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські 'форми і застосування — усе так, як у статті Дріоптерис чоловічий, але ця рослина використовується лише в народній медицині.
 

335

ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ

дуб обыкновенный Quercus robur, синонім Q. ре-dunculata —

однодомна рослина родини букових. Дерево 20—50 м заввишки, з широкою неправильною кроною. Молоді гілки зеленувато-бурі або червонуваті, голі або ледве опушені. Кора на стовбурі і багаторічних гілках темно-сіра. Листки чергові, коротко-черешкові, видовженообернено-яйцевидні, перистолопатеві, біля основи — з вушками. Квітки одностатеві; тичинкові — в пониклих сережках і складаються з 6—8-роздільної зеленуватої оцвітини, маточкові — дрібні, з редукованою оцвітиною, по 1 — З в пазухах верхніх листків, ніжки їхнього суцвіття при плодах довші за черешок листка. Плід — горіх (жолудь). Цвіте протягом квітня — травня; плодоносить у вересні — жовтні.
 

щитовник шартрский дуб обыкновенный

Наступна сторінка