ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка
Поширення. Утворює чисті насадження або росте в суміші з іншими породами майже по всій території України (у Степу — головним чином по долинах річок).

Заготівля і зберігання. Використовують кору (Cortex Quercus), жолуді і гали, які утворюються на листках. Заготовляють кору напровесні під час сокоруху, знімаючи її з молОдих гілок і тонких стовбурів (до 10 см у діаметрі). Для цього роблять кільцеподібні надрізи *іерез кожні 30 см, які з'єднують поздовжніми розрізами, після чого кора легко знімається. Сушать кору під наметом або в приміщенні з доброю вентиляцією. Сухої сировини виходить 50 %. Строк придатності — 5 років. Жолуді збирають восени, коли вони достигають і опадають, і відразу сушать, оскільки при тривалому зберіганні їх сирими в навколо-пліднику з'являється пліснява. Гали збирають пізно влітку, сушать і зберігають у сухому місці. Кору відпускають аптеки. Хімічний склад. Кора містить катехінові таніни (0,4%), вільну галову та елагову кислоти, галотаніни (10—20%), кверцетин, флобафен, смоли, пектинові речовини (6 % ), цукри (левулін та інші), білки, слиз, крохмаль та мінеральні речовини. В жолудях є крохмаль (40%), дубильні речовини (5—8 % ), жирна олія (5%), цукри, ефірна олія, білки і кверцит. Гали містять чималу кількість таніну.

Фармакологічні властивості і використання. Кору Д. з. використовують як протизапальний, в'яжучий і протигнильний засіб при запаленнях слизової оболонки рота, глотки і гортані, при гінгівіті, стоматиті, пародонтозі, флюсі, гастриті, при шлункових кровотечах, проносі, ентериті й хворобах печінки та селезінки, при рахіті, випадінні прямої кишки й туберкульозі, при захворюваннях лімфатичних вузлів, захворюваннях шкіри (екзема, тріщини, відмороження, опіки тощо), а також при отруєнні грибами, алкалоїдами та солями міді, свинцю й олова. В гінекологічній практиці відвар кори використовують для спринцювань при шийкових і піхвових білях, вульвовагініті й виразковому кольпіті; внутрішньо приймають прй надмірних місячних. Відваром галів лікують опіки. Жолуді використовують при захворюваннях травного каналу, а також як сурогат кави. Кору Д. з. широко використовують і у ветеринарії.

Лікарські форми і застосування.

ВНУТРІШНЬО — настій дубової кори (1 чайна ложка кори на 400 мл холодної кип'яченої води, настоюють
6—8 годин) по 2—3 столові ложки З—4 рази на день; відвар кори (10 г або 1 столова ложка кори на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 2—3 рази на день; настій кори (1 столова ложка, кори на 200 мл окропу, кип'ятять 1 хв, настоюють 10 хв) по 2 склянки на день при отруєннях; жолудева кава (1 чайна ложка підсмажених до почервоніння і подрібнених жолудів на 1 склянку окропу) по 1 склянці на день (за три прийоми) при хронічних катарах кишечника (проносах). ЗОВНІШНЬО — відвар кори (20 г кори на 200 мл окропу) для полоскань (напаром на цьому відварі листків шавлії лікарської полощуть рот при зубних флюсах); відвар кори (40 г кори на 200 мл окропу) для примочок при опіках; відвар галів (повна жменя галів на 2 л окропу, варять 10 хв) для примочок при опіках; відвар кори (20 г кори на 2 л окропу, кип'ятять 10 хв, проціджують) для спринцювань; відвар кори (50—100 г кори на 1 л окропу) для місцевих ванн при надмірній пітливості ніг; відвар повної жмені кори в 2 л окропу додають до повної ванни, яку приймають при екземах або загальному ослабленні організму; мазь від пролежнів: 2 частини кори Д. з. і 1 частина бруньок тополі чорної на 7 частин коров'ячого масла (настоюють у теплому місці всю ніч, уранці закип'ятити на легкому вогні, видавити ще теплим і злити в банку).
 
336

ДУБ ПУХНАТИЙ

дуб пушистый Quercus pubescens — однодомна рослина родини букових. Дерево або великий кущ, 5—10 м заввишки. Молоді гілки густосіроповстисті, червонуваті; торішні — голі. Листки чергові, короткочерешкові, прості, видов-женооберненояйцевидні, з 3—

7 парами цілокраїх, на верхівці закруглених лопатей; молоді листки зісподу білувато-жовтуваті від опушення. Квітки одностатеві; тичинкові квітки — з 6—8-роз-дільною оцвітиною, зібрані пучечками, утворюючи сережковид-не суцвіття. Маточкові квітки — 3 6-роздільною ОЦВІТИНОЮ, одиничні або зібрані по кілька, оточені обгортками (мисочкою). Плід — горіх (жолудь). Цвіте протягом квітня — травня. Поширення. Росте в лісах, на узліссях, по схилах та кам'янистих місцях у Криму.

Заготівля і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Дуб звичайний.

дуб

Наступна сторінка