| Поширення. Утворює чисті насадження або
росте в суміші з іншими породами майже по всій території України (у
Степу — головним чином по долинах річок). Заготівля і зберігання. Використовують кору (Cortex Quercus), жолуді і гали, які утворюються на листках. Заготовляють кору напровесні під час сокоруху, знімаючи її з молОдих гілок і тонких стовбурів (до 10 см у діаметрі). Для цього роблять кільцеподібні надрізи *іерез кожні 30 см, які з'єднують поздовжніми розрізами, після чого кора легко знімається. Сушать кору під наметом або в приміщенні з доброю вентиляцією. Сухої сировини виходить 50 %. Строк придатності — 5 років. Жолуді збирають восени, коли вони достигають і опадають, і відразу сушать, оскільки при тривалому зберіганні їх сирими в навколо-пліднику з'являється пліснява. Гали збирають пізно влітку, сушать і зберігають у сухому місці. Кору відпускають аптеки. Хімічний склад. Кора містить катехінові таніни (0,4%), вільну галову та елагову кислоти, галотаніни (10—20%), кверцетин, флобафен, смоли, пектинові речовини (6 % ), цукри (левулін та інші), білки, слиз, крохмаль та мінеральні речовини. В жолудях є крохмаль (40%), дубильні речовини (5—8 % ), жирна олія (5%), цукри, ефірна олія, білки і кверцит. Гали містять чималу кількість таніну. Фармакологічні властивості і використання. Кору Д. з. використовують як протизапальний, в'яжучий і протигнильний засіб при запаленнях слизової оболонки рота, глотки і гортані, при гінгівіті, стоматиті, пародонтозі, флюсі, гастриті, при шлункових кровотечах, проносі, ентериті й хворобах печінки та селезінки, при рахіті, випадінні прямої кишки й туберкульозі, при захворюваннях лімфатичних вузлів, захворюваннях шкіри (екзема, тріщини, відмороження, опіки тощо), а також при отруєнні грибами, алкалоїдами та солями міді, свинцю й олова. В гінекологічній практиці відвар кори використовують для спринцювань при шийкових і піхвових білях, вульвовагініті й виразковому кольпіті; внутрішньо приймають прй надмірних місячних. Відваром галів лікують опіки. Жолуді використовують при захворюваннях травного каналу, а також як сурогат кави. Кору Д. з. широко використовують і у ветеринарії. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій дубової кори (1 чайна ложка кори на 400 мл холодної кип'яченої води, настоюють |
6—8 годин) по 2—3 столові ложки З—4 рази на
день; відвар кори (10 г або 1 столова ложка кори на 200 мл окропу) по 1
столовій ложці 2—3 рази на день; настій кори (1 столова ложка, кори на
200 мл окропу, кип'ятять 1 хв, настоюють 10 хв) по 2 склянки на день при
отруєннях; жолудева кава (1 чайна ложка підсмажених до почервоніння і
подрібнених жолудів на 1 склянку окропу) по 1 склянці на день (за три
прийоми) при хронічних катарах кишечника (проносах). ЗОВНІШНЬО — відвар
кори (20 г кори на 200 мл окропу) для полоскань (напаром на цьому
відварі листків шавлії лікарської полощуть рот при зубних флюсах);
відвар кори (40 г кори на 200 мл окропу) для примочок при опіках; відвар
галів (повна жменя галів на 2 л окропу, варять 10 хв) для примочок при
опіках; відвар кори (20 г кори на 2 л окропу, кип'ятять 10 хв,
проціджують) для спринцювань; відвар кори (50—100 г кори на 1 л окропу)
для місцевих ванн при надмірній пітливості ніг; відвар повної жмені кори
в 2 л окропу додають до повної ванни, яку приймають при екземах або
загальному ослабленні організму; мазь від пролежнів: 2 частини кори Д.
з. і 1 частина бруньок тополі чорної на 7 частин коров'ячого масла (настоюють
у теплому місці всю ніч, уранці закип'ятити на легкому вогні, видавити
ще теплим і злити в банку). |
336
ДУБ ПУХНАТИЙ |
