648 ЛОБОДА ЧЕРВОНА марь красная Chenopodium тиЪтит, синонім — Blitum rub гит — однорічна трав'яниста гола рано-червоніюча рослина родини лободових. Стебло пряме, гіллясте, з поздовжніми смугами, борозенчасте, 10—100 см заввишки; нижні гілки видовжені, висхідні. Листки черешкові, з обох боків зелені, різноманітні за формою: яйцевидно-дельтовидні, ромбовидно-яйцевидні, видовженояйце-видні, при основі часто стрі-ловидні, загострені, рідше — тупуваті, неправильноглибоковиїм-часто-лопатеві або надрізанозуб-часті, верхні — вужчі і видов-жено-загострені. Квітки дрібні, двостатеві, зібрані клубочками у кінпеві та пазушні колосовидні суцвіття, які утворюють пірамідальну волоть; квітки бокових суцвіть тричленні, рідко — двочленні, верхівкових — чотири-п'я-тичленні; листочки оцвітини жовто-зелені, голі, горбочкуваті. Плід — однонасінний горішок з тонким плівчастим оплоднем; насінини круглі, з носиком (з верхівкових квіток — горизонтальні, з решти — вертикальні). Цвіте у липні — вересні. Поширення. Рослина трапляється по всій території України на забур'янених місцях, городах і засолених грунтах. Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву (НегЬа Chenopodii rubri), зібрану в пе-

ріод цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. У траві містяться алкалоїди, сапоніни і флавоноїди. Фармакологічні властивості і використання. Лободу червону використовують як протизапальний, заспокійливий, пом’якшувальний, відхаркувальний, легкий проносний і сечогінний засіб. Є спроби лікування цією рослиною злоякісних пухлин. Настій трави приймають всередину при істерії, мігрені, астмі, судомі, паралічах, при простудних захворюваннях, ангіні, кашлі, захриплості, для розрідження харкотиння в дихальних шляхах, при частих запорах. Препарати із свіжої або сухої трави використовують як болетамувальний засіб при подагрі, ревматизмі й геморої та як ранозагоювальний засіб. Свіжим розтертим листям лікують коросту, а порошок із сухого листя використовують як інсектицидний засіб. До лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя рослини (рецепт приготування салату див. у статті Лутига розлога). Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) по одній столовій ложці З—4 рази на день при простудних захворюваннях і як легкий проносний засіб. ЗОВНІШНЬО — три столові ложки свіжої або сухої трави загортають у марлю, занурюють в окріп, виймають і прикладають до хворої ділянки тіла (при подагрі, ревматизмі, геморої тощо).

649 ЛОЗА дводомна рослина родини вербових. Те саме, що й верба біла. 650 ЛОМИНІС лозяний ломонос виноградолистный Clematis vitalba — багаторічна ліана родини жовтецевих. Стебло дерев'янисте, витке, до 10 м завдовжки, у верхній частині трав'янисте. Листки супротивні, непарноперисті, з яйцевидними, при основі — серцевидними, глибокозубчастими, рідше — цілокраїми частками. Квітки правильні, двостатеві, одиничні; оцвітина проста, з 4 пе-люстковидних тупих, з обох боків опушених, білуватих опадаючих листочків 10—13 мм завдовжки. Плід — збірний, з численних сім'янок. Цвіте у червні — липні. Поширення. Рослина трапляється серед чагарників, на галявинах, кам'яних схилах у Криму і зрідка — на Закарпатті. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Clematis vitalbae) зібрану в період цвітіння рослини Заготовляють її в суху сонячну погоду. Зрізають трав'янисті верхівки пагонів до ЗО см завдовжки. Сушать у затінку на відкритому повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією. Сухої сировини виходить 20 % . Зберігають у сухому приміщенні. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава ломиноса лозяного містить алкалоїд кле-матин, дубильні речовини (до 2,6%), тритерпенові й стероїдні сапоніни, фенолкарбонові кислоти (кавова, хлорогенова, дигід-роксикорична), вітамін Е, каротин і до 0,12 % ефірної олії (у квітках).