ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиЛатинськи назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травСтатті

 

Попередня сторінка

770

НЕТРЕБА КОЛЮЧА,

страхополох; дурнишник колючий Xanthium spinosum — однорічна трав'яниста шорстка рослина родини айстрових (складноцвітих), заввишки ЗО—50 см. Стебло прямостояче, тонкоребристе, дуже розгалужене, ко-ротковолосисте, біля основи листків має одну або. дві трироздільні міцні жовті колючки. Листки чергові, короткочерешкові, глибоко три-, п'ятилопатеві, при основі клиновидні, зверху тем-но-зелені, зісподу — біло-повстисті. Квітки трубчасті, дрібні, жовтаві, одностатеві (рослини однодомні), зібрані в кошики, що розміщені по одному в пазухах листків; кошики з тичинковими квітками — багатоквіткові, з обгорткою з однакових вільних листочків; з маточковими — двоквіткові, зі зрослолистою обгорткою. Обгортка плодів жовтаво-бурувата, видовжено еліптична на верхівці — з 1—2 прямими тонкими колючками, густувато вкрита міцними колючими шипами. Плід — сім'янка. Цвіте у липні — серпні.

Поширення, сировина, хімічний склад, фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Нетреба звичайна. Молоде листя нетреби колючої їстівне. Його використовують на салати, для приготування зелених юшок.
 

771

НЕЧІПАЙ-ЗІЛЛЯ

багаторічна трав'яниста шорстко-опушена рослина родини гарбузових. Те саме, що й переступень білий.

772

НЕЧУЙВІТЕР

ВОЛОХАТЕНЬКИЙ,

корсатка волосиста, усаня, мишаче вушко; ястребинка волосистая Hieracium pilosella — багаторічна трав'яниста волоси-стоопушена кореневищна рослина родини айстрових (складноцвітих). Має багаторічні повзучі пагони. Квітконосне стебло нероз-галужене, безлисте, 5—ЗО см заввишки. Листки — в прикореневій розетці, цілокраї, численні, оберненояйцевидно-ланцетні або ланцетні, тупуваті, до основи звужені в черешок, зверху голубувато-зелені, зісподу — сірувато-пов-стисті. Квітки усі язичкові, двостатеві, ясно-жовті, з 5 зубчиками на верхівці, зібрані в одиничні кошики, що розміщені на верхівці
 

стебла; крайові квітки в кошику зовні з червоними смужками. Цвіте у травні — червні, нерідко повторно восени.

Поширення. Нечуйвітер волохатенький росте по всій території України в соснових і мішаних лісах, на лісових галявинах, узліссях, вирубках, степових і піщаних схилах.

Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб збирають траву з корінням або без нього (НегЬа Ніегасіі piloselli) або окремо кошики (Flores Ніегасіі piloselli) під час цвітіння рослини. Зібрану сировину сушать, розстеливши її тонким шаром під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Сухої трави виходить 16—17 % . Готову сировину зберігають у коробках. В окремих випадках, наприклад при уремії, застосовують свіжу рослину. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава рослини містить дубильні й гіркі речовини, слиз, смолу, кумарин умбеліферон, флавон (у квітках), цукри та марганець.

Фармакологічні властивості і використання. З народного досвіду відомо, що нечуйвітер волохатенький має властивості спиняти кровотечі, підвищувати діурез, посилювати виділення шлункового соку при недостатній кислотності, виявляє протизапальну дію. Настій трави нечуйвітру дають усередину при маткових, легеневих і шлункових кровотечах, кровохарканні, геморагічних коліках, дизентерії та геморої, при набряках серцевого й ниркового походження та уремії, при гіпоацид-ному гастриті й відсутності апетиту, при опуханні печінки та при жовтяниці. Порошок з трави використовують для присипання гнійних ран, нюхають при сильному нежиті або приймають усередину при жовтяниці. Настоєм трави проводять спринцювання піхви при маткових кровотечах

1 білях.у жінок, промивають гнійні рани, роблять примочки на фурункули. Нечуйвітер волохатенький використовують у гомеопатії. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій сушеної трави (10 г сировини на 200 мл окропу) по

2 столові ложки 3 рази на день; настій свіжої трави (20 г сировини на 200 мл окропу) по 2 столові ложки 3 рази на день при уремії; порошок з трави по 1 чайній ложці 3 рази на день при жовтяниці.

ЗОВНІШНЬО — настій сушеної трави (готують, як у попередньому прописі) для промивання, примочок і спринцювань (спринцювання проводять двічі на день гарячим настоєм, попередньо наполовину розведеним перевареною водою); порошок трави для присипання гнійних ран. Нечуйвітер волохатенький — отруйна рослина. Передозування небезпечне!
 

дурнишник колючий ястребинка волосистая НЕЧУЙВІТЕР ВОЛОХАТЕНЬКИЙ

Наступна сторінка