стебла трійчасті, знизу волосисті, з обох боків з крапчастими залозками, клейкі, округлі або овальні, великозубчасті. Квітки двостатеві, неправильні, 4—7 мм завдовжки, зібрані в одиничні пазушні багатоквіткові колосовидні китиці; ВІНОЧОК МЄТЄЛИКО-вий, білувато-ліловий. Плід — біб. Цвіте у червні — серпні. Плоди дозрівають у липні — вересні. Поширення. Псоралея кістянкова росте в республіках Середньої Азії і в Південному Казахстані, головним чином на лесовій підгірній рівнині, в передгір'ях і низькогір'ях, де інколи утворює майже чисті зарості. Часто трапляється як бур'ян на незрошу-ваних полях. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують плоди псоралеї (Fructus Psora-Іеае), які заготовляють з кінця червня до- вересня (роботи по заготівлі проводять у захисних рукавицях, щоб уникнути опіків шкіри). Зібрані плоди відразу сушать на сонці на відкритих майданчиках. Готову сировину зберігають у сухих приміщеннях з доброю вентиляцією. Строк придатності — 3 роки. Використовують сировину для виготовлення препарату псоралену. В нативному вигляді рослину не використовують. Хімічний склад. Плоди псоралеї містять фурокумарини псорален і ізопсорален (ангеліцин), ефірну і жирну олії, речовини з естрогенними властивостями (друпа-цин, друпанін). Фармакологічні властивості і використання. Препарат псорален являє собою природну суміш фурокумаринів — псоралену та ізопсоралену і належить до фотосенсибілізуючих засобів. Застосування псоралену показане при гніздовому й тотальному облисінні та при вітиліго (альбінізм). Побічні явища і протипоказання такі самі, як і при застосуванні бероксану (див. статтю Пастернак посівний). Лікарські форми і застосування. Псорален (Psoralenum) призначають усередину дорослим по 0,005; 0,01 або 0,02 г щодня 2—3 рази на день за ЗО хвилин до їди. Добові дози: для дорослих 0,04—0,06 г; для дітей віком від 5 до 10 років — 0,01 г, від 10 до 13 років — 0,015 г, від 13 до 16 років — 0,02 г. Поряд з прийомом усередину змащують депігментовані або позбавлені волосся ділянки шкіри 0,1 %-ним розчином препарату щодня або через день, на ніч або за 2—3 години до опромінення ртутно-кварцовою лампою. Режим опромінення такий самий, як і при застосуванні бероксану. Влітку можлива заміна опромінення ртутно-кварцовою лампою сонячним світлом. Тривалість курсу лікування 3— 3,5 місяця; при необхідності призначають повторні курси (2—3 курси) з інтервалами між ними один — півтора місяця.

948 ПУЕРАРІЯ ЛОПАТЕВА, пуерарія шорстка; пуэрария лопастная Риегагіа lobata, синонім — P. hirsuta — багаторічна рослина родини бобових. Ліана з дерев'янистими опушеними стеблами до 12 см у діаметрі і 1—3 м завдовжки. Листки трійчасті. Листочки 14— 20 см завдовжки, на довгих опушених черешках; бокові — округлі, верхівкові — ромбічні. Квітки зигоморфні (див. Зигоморфна квітка)-, фіалково-рожеві, в багатоквіткових пазушних китицях. Плід — біб. Цвіте у липні — жовтні. Поширення. В дикому стані росте на Далекому Сході. В Криму вирощують як декоративну рослину. Дичавіє. Сировина. Використовують усю рослину: кореневище, листя, квітки, боби. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Кореневища містять крохмаль, вуглеводи діадзин і діадзеїн, кумарини; у листках і бутонах є флавоноїди, аспарагін, аденін, масляна і глютамінова кислоти; в насінні — алкалоїди, гістидин, кемпферол і крохмаль (до 40 % ). Фармакологічні властивості і використання. У вітчизняній і зарубіжній народній медицині П. л. широко використовують. Квітки і Корені використовують як потогінний, протигарячковий і про-типростудний засіб. Окрім згаданого, препарати квіток рекомендують як кровоспинний, спра-готамуючий і витвережуючий засіб, при ентероколітах та злоякісних пухлинах, а препарати коренів — як відхаркувальний засіб при кашлі. Настій або відвар листя вважають ефективним про-тиблювотним і сечогінним засобом, вживають при головних болях у хворих на гіпертонію. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (10 г подрібненої сировини заварюють склянкою окропу, залишають охолоджуватися, проціджують) по 1/3 склянки 3 рази на день; відвар (10 г подрібненої сировини на 200 мл окропу, кип'ятять 15 хв., настоюють 45 хв. і проціджують) по 2 столові ложки 3—4 рази на день. ЗОВНІШНЬО — відвар (готують, як у попередньому прописі) для лікування захворювань шкіри.

949 ПУЕРАРІЯ ШОРСТКА багаторічна рослина родини бобових. Те саме, що й пуерарія лопатева. 950 ПУСТИРНИК ЗВИЧАЙНИЙ багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Те саме, що й собача кропива звичайна. 951 ПУСТОДУЙ багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й кульбаба лікарська.