водять при температурі, не вищій за 40°. Сухої трави виходить 25 % . У гомеопатії використовують есенцію із свіжої трави само-силу. Хімічний склад. Трава самосилу містить дубильні речовини, гіркі на смак фурандитерпенові лактони, значну кількість аскорбінової кислоти та ефірну олію, основною складовою частиною якої є каріофілен. Фармакологічні властивості і використання. Самосил гайовий використовують як засіб, що збуджує апетит і поліпшує травлення, має в'яжучі, протизапальні, антимікробні, кровоспинні, дермотонічні, жовчотворні, сечогінні, загальнозміцнюючі й тонізуючі властивості. Настій трави самосилу дають усередину при болях у шлунку й кишечнику, від печії, метеоризму, проносу й дизентерії, при жовчнокам'я-ній хворобі й піску в нирках, ревматизмі, подагрі та висипах на шкірі, проти гарячки, кровохаркання, геморою, статевої слабості й надмірних менструацій. Як зовнішній засіб, який, крім зазначених вище властивостей, виявляє ще й епітелізуючий ефект, самосил використовують для лікування фурункулів, гнійних ран, запалення очей і геморою, при білях у жінок, ревматичних болях у суглобах та як кровоспинний засіб. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (4 чайні ложки сировини на 200 мл окропу, варити 5 хвилин) по чверті склянки 4 рази на день до їди. ЗОВНІШНЬО — настій трави (готують, як у попередньому прописі) для ванн, компресів, примочок і спринцювань, а залишок після проціджування настою — для припарок.

1026 САМОСЙЛ ЧАСНИКОВИЙ дубровник чесночный Teucrium scordium — багаторічна трав'яниста блідо-зелена з запахом часнику рослина родини губоцвітих. Стебла з висхідної основи прямі, чотиригранні, прості або розгалужені, 15—50 см заввишки, вкриті від-леглими довгими волосками й стебельчастими залозками; іноді стебла на всій своїй довжині сіруватошерстисті. Листки супротивні, сидячі, довгасті, з круглястою основою й зарубчасто-пилчастими краями, на поверхні з обох боків притиснутокоротко-волосисті, іноді відлегло-сірува-тошерстисті; верхні стеблові листки й листки на гілках при основі звужені, приквіткові листки довші за квітки. Квітки двостатеві, неправильні, на квітконіжках, що майже дорівнюють чашечці, у пазушних 4—6-квіткових несправжніх розсунутих кільцях, які утворюють видовжене гроновидне однобічне суцвіття; чашечка дзвониковидна, з десятьма жилками і п'ятьма зубцями (зубці трикутно-ланцетні, трохи або майже вдвоє коротші за трубочку); віночок двогубий, ясно-карміно-во-червоний, з трохи вигнутою наперед трубочкою, втроє довший за чашечку. Плід складається з чотирьох однонасінних го-рішковидних часток. Цвіте у липні—серпні. Поширення. Самосил часниковий росте переважно в лісостепових і степових районах України на заплавних, нерідко солончакуватих луках, по берегах річок і боліт, серед чагарників, на солончакуватолучних місцях у приморській смузі. Заготівля і зберігання. Див. у статті Самосил гайовий. Хімічний склад потребує дальшого вивчення. Відомо, що у траві рослини є значна кількість дубильних речовин. Фармакологічні властивості і використання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Самосил гайовий. У болгарській народній медицині, крім того, самосил часниковий використовують як зовнішній засіб для лікування туберкульозу шкіри.

1027 САМШИТ ВІЧНОЗЕЛЕНИЙ самшит вечнозелёный Buxus sempervirens — невеликий (до 1 м заввишки) вічнозелений кущ родини самшитових. Листки супротивні, цілокраї, шкірясті, короткочерешкові, від яйцевидних до видовженоеліптич-них, на верхівці тупі, іноді трохи виїмчасті, зверху темно-зелені, зісподу ясніші. Квітки дрібні, одностатеві, однодомні, чотиричленні, з простою правильною оцвітиною, зеленаво-жовті, зібрані пучками в пазухах листків; численні чоловічі квітки зібрані в нижній частині пучка, жіночі (1, рідше 2—3) — на його верхівці. Плід — куляста коробочка. Цвіте (на півдні) у березні—квітні. Поширення. Самшит вічнозелений походить з Середземномор'я. На території України його вирощують у садах і парках як декоративну рослину. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують свіже або сушене листя самшиту (Folia Buxi sempervirentis), яке заготовляють навесні і влітку. Сушать сировину в затінку. Штуч-