цукровому діабеті, гіпертонічній хворобі, ревматизмі, геморагічному діатезі, капіляротоксикозі (отруєння миш'яковими сполуками, саліцилатами), сепсисі, тромбофлебіті, при захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки, виразковому коліті, хворобах печінки, черевному тифі, геморої та інвазії гельмінтами. Як зовнішній засіб ці настойки застосовують при опіках і відмороженнях, туберкульозі шкіри, вовчаку, травматичних ураженнях, фурункулах, карбункулах, гаймориті, парапроктиті, маститі, трофічних виразках та псоріазі. П'яти- або десятипроцентний водний розчин настойки з пуп'янків використовують при випаданні волосся (втирають у волосисту частину голови), при ячмінцях на оці (роблять компреси), при болі зубів і запаленні ясен (полощуть рот), при нежиті (закапують у ніс), при грибкових захворюваннях шкіри й екземі (роблять ванночки). Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — рутин (Rutinum) призначають дорослим по 0,02—0,05 г 2—3 рази на добу; настойку пуп'янків (готують на 70 % -ному спирті у співвідношенні 1:5) по 20—40 крапель З рази на день після їди; настойку плодів (готують на 56 % -ному спирті із свіжих плодів у співвідношенні 1:1, із сухих — 1:2) від 10 крапель до 1 чайної ложки 4—5 раз на день. Одночасно з препаратами -софори рекомендується призначати аскорбінову кислоту. ЗОВНІШНЬО — стерильні пов'язки на рани, тампони, змазування, промивання і зрошування настойкою з плодів або пуп'янків (готують, як у попередніх прописах).

1096 СПАРЖА — багаторічна дикоросла трав'яниста рослина родини лілійних. Те саме, що й холодок лікарський. 1097 СПІРЕЯ В'ЯЗОЛИСТА — багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Те саме, що й гадючник в'язолистий. 1098 СПЛІ ТАЧКА — однорічна безхлорофільна паразитична рослина родини повити-цевих. Те саме, що й повитиця європейська. 1099 СПОРИ ння — паразитичний гриб класу сумчастих грибів (аскоміцетів). Те саме, що й ріжки. 1100 СПОРИШ ЗВИЧАЙНИЙ, гусятник, куряча трава, моріжок; горец птичий Polygonum aviculare — однорічна рослина родини гречкових. Стебло здебільшого лежаче, розгалужене, 10—25 см завдовж-

ки. Листки чергові, еліптичні або видовженоланцетні, цілокраї, з коротким черешком і з сріблясто-білими плівчастими прилистками, зрослими в розірвану вгорі і бахромчасту трубочку, що обгортає основу меживузля. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, по 2—5 у пазухах листків, з простою п'ятироздільною зеленуватою, по краю рожевою або білою оцвітиною. Плід — горішок. Цвіте з липня до пізньої осені. Поширення. Спориш звичайний росте по всій території України вздовж доріг, на подвір'ях, смітниках і полях. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують траву споришу (Herba Polygoni avicularis). Траву зрізують ножем або серпом, розкладають у затінку тонким шаром і сушать. Штучне сушіння проводять при температурі 40—50°. Сухої трави виходить 22—23 % . Готову сировину зберігають у сухому провітрюваному приміщенні. Строк придатності —3 роки. Трава споришу є у продажу в аптеках. Хімічний склад. Трава споришу звичайного містить дубильні речовини (0,19%), флавоноїди (аві-кулярин, ізорамнетин, кверцетин, кемпферол, кверцетин-3-арабіно-зид, лютеолін, мірицетин), ефірну олію (сліди), кумарини (скополетин, умбеліферон), сапоніни, леткий алкалоїд, вітамін С (57— 450 мг% ), каротин, пектин, сполуки кремнієвої кислоти, органічні кислоти, полісахаридний комплекс, залізо та інші речовини. Фармакологічні властивості і використання. Багатий на біологічно активні речовини хімічний склад споришу зумовлює його різнобічні фармакологічні властивості. Галенові препарати рослини зменшують проникність стінок судин і підвищують здатність крові до зсідання (дія флавоноїдів, дубильних речовин і сполук кремнію), перешкоджають утворенню сечових каменів (дія розчинних сполук кремнієвої кислоти), підвищують діурез, виводять з сечею надлишок іонів натрію і хлору, збільшуючи фільтрацію в ниркових клубочках і зменшуючи зворотну резорбцію в ниркових канальцях, поглиблюють дихання, знижують артеріальний тиск, посилюють скорочення матки, виявляють антитоксичну дію. Завдяки дубильним речовинам, які мають антимікробні, протизапальні і в'яжучі властивості, галенові препарати споришу позитивно впливають на функцію шлунково-кишкового тракту. Найдоцільніша форма застосування — настій. Пероральне вживання настою показане при хронічних захворюваннях сечовивідних шляхів, ослаб-