обличчя використовують свіжий сік, пом'яті плоди (роблять примочки або живильні маски перед сном) і настій свіжих плодів на міцній горілці (використовують як лосьйон). При такому догляді шкіра стає свіжою, чистою і пружною, зникають дрібні зморшки. Не меншою популярністю користуються галенові препарати, виготовлені з листя суниці. Вони розширюють периферичні судини, знижують артеріальний тиск, уповільнюють ритм і посилюють амплітуду серцевих скорочень, підвищують тонус і посилюють скорочення матки, сприяють виведенню солей з організму, мають сечогінні, жовчогінні, потогінні, протизапальні та гіпоглікемічні властивості. Настій листя дають усередину при гіпертонії, атеросклерозі, для покращення роботи серця, від набряків, неврастенії, безсоння і бронхіальної" астми, при каменях у печінці й нирках, висипах на шкірі, цукровому діабеті, подагрі та інших проявах порушеного сольового обміну в організмі, у випадку простудних захворювань, що протікають з високою температурою і кашлем, від гепатиту, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гастритах, атонічних запорах, діареї, хворобах селезінки, авітамінозах, анемії та профузному нічному потовиділенні. Використовують настій з листя і для місцевого лікування (компреси при мокнучих і кровоточивих ранах, полоскання при гнійних запаленнях рота і горла та для дезодорації ротової порожнини). Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій сушених плодів (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 3—4 рази на день; настій з листя (20 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день; столову ложку листя заливають склянкою окропу, настоюють 45 хвилин, проціджують і п'ють по 1 склянці 2 рази на день (вранці і ввечері); столову ложку суміші (порівну) листя і сушених плодів суниці заварюють у склянці окропу і п'ють як чай по 1 склянці З рази на день; столову ложку суміші листя чорниці звичайної і суниць лісових, квіток липи серцелистої і дивини густоквіткової, взятих у співвідношенні 10:6:4:3, настоюють на склянці окропу, проціджують і п'ють по третині склянки 3 рази на день при цукровому діабеті; дві столові ложки суміші трави хвоща польового і споришу звичайного, листя суниць лісових, взятих у співвідношенні 10: 10:5, настоюють 20 хвилин на 2 склянках окропу, проціджують і п’ють по півсклянки 4 рази на день при цукровому діабеті. ЗОВНІШНЬО — 1 склянку свіжих плодів суниці настоюють 30 днів на 300 мл міцної горілки, проціджують і використовують для змащування шкіри обличчя (перед вживанням розводять водою у співвідношенні 1:1).

1116 СУРІПИЦЯ ЗВИЧАЙНА, горушка; сурепка обыкновенная Barbarea vulgaris — дворічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. Стебло голе, вгорі розгалужене, 40—60 см заввишки. Листки чергові, ліровидно-перисті, прикореневі і нижні стеблові — на черешках, верхні стеблові — сидячі. Квітки двостатеві, правильні, жовті, 4-пелюсткові, зібрані в китицю. Плід — стручок (чотиригранний, на ніжці). Цціте у квітні — травні. Поширення. Росте на луках, пасовищах, у посівах на більшій частині території України (крім південних районів). Сировина. Використовують траву. Заготовляють під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад ще недостатньо вивчено. Листки містять значну кількість аскорбінової кислоти, насіння — 25—36 % жирної олії. Фармакологічні властивості і використання. Суріпиця звичайна — стародавня лікарська рослина, вона виявляє сечогінну, збуджуючу та ранозагоювальну дію. В народній медицині її використовували для лікування інсульту, цинги, епілепсії й набряків та як засіб, що підсилює статеву діяльність і сприяє продукуванню сперми. У тібетській народній медицині олією з насіння С. з. лікували проказу. Салати з молодого листя С. з. посідають чільне місце в лікувальному харчовому раціоні. Використовують для салатів молоді розеткові листки. Збирають їх пізньої осені, взимку з-під снігу або рано навесні. Можна вирощувати С. з. і на підвіконні. Для цього насіння С. з. висівають на фільтрувальний папір або крихкий картон, поливають. Через 8—9 днів збирають зелені паростки, кришать і додають до борщів, юшок або посипають м'ясні страви, бутерброди. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій (1 столова ложка свіжої або сухої трави на 200 мл окропу, настоювати 2—3 години, процідити) по чверті склянки 4 рази на день протягом 2—3 тижнів.

1117 СУХА НЕХВОРОЩ — багаторічна трав'яниста шорстко-опушена рослина родини вербенових. Те саме, що й вербена лікарська.