|
1164 |
1166 ФЕЙХОА СЁЛЛОВА фейхоа Селлова Feijoa sellowiana — кущ або невелике (2—5 м заввишки) дерево родини миртових. Листки вічнозелені, товстуваті, шкірясті, супротивні, еліптичні, цілокраї, зверху темно-зелені, зісподу — білуваті від повстистого опушення. Квітки правильні, двостатеві, великі (до 4 см у діаметрі), по 1—5 у пазухах листків; пелюстки (їх 4) білі, всередині — темно-рожеві, яйцевидні, м'ясисті. Плід — жовтувата, часто з червонуватим боком і шорсткуватою поверхнею ягода. Цвіте у червні — липні. Плоди дозрівають з жовтня до зими. Поширення. Батьківщина фейхоа — тропічні й субтропічні райони Південної Америки. В Південному Криму розводять як декоративну і харчову плодову рослину. Заготівля і зберігання. З лікувальною метою використовують зрілі плоди фейхоа. Плоди вживають свіжими або переробляють на варення, джеми, желе, вино тощо. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Плоди фейхоа містять значну кількість водорозчинних солей йоду (0,7—1,0 мг% ), цукри (5—14 %), органічні кислоти (1,5—3,5 % ), пектинові речовини (1,3 % ), вітамін С (близько 50 мг% ), ефірну олію. Фармакологічні властивості і використання. Плоди фейхоа корисно вживати при хронічних гастритах зі зниженою секреторною функцією шлунку, хронічних ентеритах і колітах, пієлонефритах, порушеннях функції щитовидної залози та при атеросклерозі. Ефірну олію плодів використовують у дерматологічній практиці як протизапальний засіб. |
1167 ФЕНХЕЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ фенхель обыкновенный Foeniculum vulgare — багаторічна або дворічна гола сиза рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, до 200 см заввишки, круглясте, тонкоребристе, дуже галузисте. Листки чергові яйцевидно-трикутні, З—4-перисторозсічені на нитко-видні частки; нижні листки черешкові, верхні — сидять на розширених піхвах; піхви листків на кінці загострені й тонко хрящуваті, вузько-довгасті, по краю плівчасті, догори трохи розширені і тут капюшоноподібно відтягнуті. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, зібрані в складні |
