ГоловнаРусские названияУкраїнськи і народні назвиХвороби - лікуванняБіологічно активні речовини лікрських травВирощуванняСтаттіСад Город

 

 

Попередня сторінка

ПОШИРЕННЯ, ВРОЖАЙНІСТЬ, СПОЖИВАННЯ


 

Звідки иоходить картопля? По всьому світу картопля поширилася з Південної Америки, де в країнах на території гірського масиву Анд — від Чілі до Колумбії — з давніх- давен населення вирощує її.’ В. С. Лехнович вважає, що зустріч первісної людини з дикою картоплею у Південній Америці могла відбутися близько 14 тис. років тому, а може й раніше.

«Священна картопля». Серед диких видів картоплі на її батьківщині, півночі Чілі, є такі, що шануються місцевим населенням. Так, на острові Чілое, який є батьківщиною культурної картоплі Solanum tuberosum, мисливці зустрічали рослини з чорними бульбами «папа негро», про яку серед місцевого населення існує багато легенд. Індійці племені мапуче вважали її священною і використовували для лікування та ритуальних обрядів.

Тут також відома картопля «папа гентиль», що означає «картопля (іігмеїв». Гентиль, місцеве плем'я (давно вимерло), люди якого були надзвичайно малого зросту.

Що таке чуньо? Індійці Південної Америки винайшли спосіб первинної обробки бульб, навчились їх довго зберігати. Спочатку бульби кілька разів проморожували, а потім прогрівали та висушували на сонці. Підморожені бульби розминали, щоб з них краще випарувати вологу. Після багаторазового повторення цього прийому одержаний продукт ще раз проминали водою і остаточно висушували. Місцеві жителі називали його чуньо. У процесі такої обробки бульби втрачали гіркуватий присмак і добре зберігались до нового врожаю. Маса чуньо становила 1/3 маси сирих бульб. Серед індійців й досі в ужитку прислів'я: «М'ясо без чуньо подібне життю без любові».

Коли і хто відкрив картоплю? Уперше європейці познайомилися з картоплею в 1536—1537 pp., коли іспанські мореплавці з експедиції Гонсало де Кесада потрапили в індійське поселення Сорокота на території сучасного Перу. А через рік, в 1538 p., учасник другої експедиції Педро Сієза де Леон у верхів’ї долини р. Каука, що на території сучасного Еквадору, також знайшов м’ясисті бульби, які індійці називали «папа».


 

 

Учасники експедиції Гонсало де Кесада назвали земляні плоди «трофелем».

Чому так її називаємо? Слово картопля (по російськи картофель) походить від італійського tartufo, що значить трюфелі. Відомо, що їстівний гриб трюфель за формою нагадує бульбу, росте в землі, дуже популярний в Італії. Він відомий в Європі досить давно і тому порівняння картоплі з ним було закономірним. У XVIII ст. німецьке слово «тарту- фо» перетворилося на сучасне kartofel, яке дало основу для російської її назви. Одночасно в Європі, а пізніше і в Росії, картоплю називали земляним яблуком. На початку 1765 р. з пропозиції державної медичної колегії Росії Сенат видав указ «Про розведення і споживання земляних яблук, які звуться в деяких місцях «тартуфолями» або «картуфелями». Пізніше назва картофель стала загальновживаною в Росії.

У 1696 р. швейцарець Бохен дав наукову назву новій культурі на латині Solanum tuberozum (солянум туберозум), яка збереглась до наших днів.

Перший портрет. Бельгійський художник Філіп де Севрі в 1589 р. намалював перший акварельний «портрет» картоплі і поставив під ним напис «Туртуффоль».

Англійський ботанік Джерард вперше описав картоплю в 1597 р. і зробив рисунок стебла, квітки та бульб.

Як поширювалась картопля в Росії? Достовірних даних про точний рік завезення картоплі в Росію покищо немає. Але відомо, що близько 1700 р. бульби картоплі Петро Перший під час подорожі по Європі відправив з Голандії. А у 1736 р. картопля вже була серед інших культур на аптекарському городі у Петербурзі. В 1741 р. страви з неї в дуже малій кількості подавали на придворних банкетах. Під час семирічної війни (1756—1763) російські солдати й офіцери покуштували страви з картоплі в Прусії і, очевидно, привозили її для розведення в Росію.

У 1764 р. картоплю уже розводили під Ригою, в Естонії, біля Новгорода та Арзамаса, під Москвою.

У XVIII ст. в Росії панувала думка, що картопля поширює проказу, викликає дурощі. Тоді її називали «чортовим яблуком», «німецьким овочем», розведення якого підривало національну гідність, вважали, що це може змінити віру.

У 1772 р. багато селян садили картоплю в Іркутській губернії. Звичайним було її вирощування на городах на Камчатці та Алясці, куди вона могла потрапити з Америки. У другій половині XIX — на початку XX ст. виробництво картоплі в Росії значно зросло. Якщо в 1841 р. в європейській частині вона займала 430 тис. гектарів, то в 1881 р.— 1510, в 1909—1913 pp.—2930.


 

 

Як поширювалась картопля на Україні? Рік перших насаджень картоплі на Україні невідомий. Спочатку її почали вирощувати на Лівобережжі, насамперед в Харківській та Полтавській губерніях, а з 1742 р.— повсюдно на Правобережжі в Подільській, Волинській та Київській губерніях.

«Вільне економічне товариство» в 1765 р. розіслало всім губернаторам анкети із запитаннями про стан сільського господарства. В анкеті з Київської губернії було зазначено, що в Києві картопля з’явилась до того, як її прислали з Петербургу, і кияни вирощують її на городах. Називали картоплю по-різному — «земляні яблука», тортофель, потетеси.

Урожайність картоплі в поміщицьких господарствах була низькою і досить строкатою, бульби невеликі, масою не більше 20 г.

Російський лікар А. Шафонський у книзі «Чернігівського намісництва топографічний опис 1783—1784 років» писав про розведення картоплі в різних повітах України на городах та полях. Він вважав її звичайною культурою для населення.

В 1805 р. площа під картоплею все ще залишалася незначною, її висаджували в поміщицьких господарствах. Проте через двадцять років, тобто в 1825 p., насадження значно зросли і поступово вона посіла одне з перших місць серед польових культур.

Дальшого поширення набуло картоплярство на Україні на початку XX ст. Так, у 1901 — 1905 pp. в Подільській губернії її вирощували 51,3 тис. десятин, Київській — 62,2, Волинській — 115,4 тис. десятин.

Урожаї бульб у Чернігівській губернії становили 905— 846 пудів з одної казенної десятини, Харківській — 874— 777 пудів (1 пуд=16 кг; 1 десятина= 1,0925 га).

Площі, врожайність та валові збори картоплі. Загальна світова площа картоплі становить близько 18 млн гектарів, з яких 71 % припадає на країни Європи.

СРСР — найбільший виробник картоплі в Європі, який вирощує 44,4 % всієї вироблюваної тут кількості. США і Канада одержують 6,1 % світового обсягу і 62,3 % на американському континенті. Середня врожайність картоплі в світі за останні роки коливається в межах 140—150 ц/га. Проте вчені вважають, що . потенціальна продуктивність картоплі використовується лише на 1/3.

Найбільші площі картопля займала на Україні в 1960-х роках (2186 тис. гектарів, урожайність 89 ц/га), площа зменшилась, а врожайність зросла у 1980-х (1528 тис. га і 132 ц/га).

Яка ж науково обгрунтована норма споживання картоплі? Рівень споживання картоплі в різних країнах світу визна-


 

 

чається двома факторами: можливе виробництво бульб, виходячи з грунтово-кліматичних умов, та традиції щодо її споживання.

У розвинених країнах за останні 20—ЗО років споживання картоплі на душу населення стабілізувалось і має тенденцію до збільшення, що зумовлено значним розширенням обсягів виробництва різних продуктів з картоплі, напівфабрикатів на підприємствах переробної промисловості.

У країнах Західної Європи споживання продовольчої картоплі з розрахунку на душу населення останнім часом усталилося на рівні 90 кг за рік. У США воно становить 55 кг, але ця кількість зростає, по 20—25 кг припадає на душу в країнах Латинської Америки, по 6 кг — в Африці. У країнах Східної Європи більше картоплі споживають у Польщі — 168 кг, Румунії — 158, Угорщині — 120 кг на душу населення.

Середньорічна фізіологічно обгрунтована норма споживання картоплі в СРСР становить 110 кг. Проте цей показник змінюється залежно від природно-економічних зон, уподо- 1         бань людей та інших факторів. У Білорусії та північній

частині України рекомендовано 140 кг на рік, а в середньому по нашій республіці норма становить 93 кг, фактично споживають — у Білорусії 220—230 кг, на Україні — близько 140.

Ось який вигляд мав реальний рівень споживання бульб в СРСР та УРСР в I960—1985 pp., кг на душу населення:

 

1960 р.

1970 р.

1980 р.

1985 р,

СРСР

143

130

109

104

УРСР

174

156

139

138


 Наступна сторінка             САД             ГОРОД