Фармакологічні властивості і використання. Коріандр посівний має спазмолітичні й антибактеріальні властивості, посилює секрецію залоз травного тракту, стимулює регенерацію ушкоджених тканин. Настій плодів коріандру вживають для збудження апетиту й покращення травлення, як жовчогінний засіб при захворюваннях печінки і жовчного міхура, при метеоризмі, як відхаркувальний і протигеморойний засіб. Як антисептичний і болетамувальний засіб настій плодів п'ють при гастритах, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки. Плоди коріандру входять до складу протигеморойного чаю, жовчогінного чаю, послаблюючого чаю та інших зборів лікарських рослин. У народній медицині коріандр використовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при простудних захворюваннях, як заспокійливий засіб при істерії й судомі, для стимулювання виділення молока у ма-терів-годувальниць та як протиглисний засіб; зовнішньо — як ранозагойний, болетамувальний і антисептичний засіб. В аптечній справі плоди коріандру використовують для поліпшення смаку і запаху ліків. Як пряність плоди використовують у хлібопекарському і кондитерському виробництві. Ефірну олію використовують у парфюмерії. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій насіння (1 столова ложка подрібненої сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину) по чверті склянки 4 рази на день до їди; настій насіння холодний (1 чайна ложка подрібненої сировини на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють 10—12 годин) по 2 столові ложки через 2 години; 7—10 плодів коріандру подрібнюють на порошок і приймають за півтори години до їди як жовчогінний засіб; настойку плодів (у співвідношенні 1:5, на 70%-ному спирті) по 20 крапель 3 рази на день за півтори години до їди; настій 1 столової ложки суміші плодів коріандру (15 г), листя м'яти перцевої (20 г), кори крушини ламкої (20 г), трави чистотілу звичайного (15 г) і звіробою звичайного (ЗО г), листя рути садової (10 г) на 1 склянці окропу п'ють по чверті склянки З рази на день за 15—20 хвилин до їди при хронічному холециститі. 553 КОРІНЬ життя багаторічна трав'яниста рослина родини аралієвих. Те саме, що й женьшень. 554 КОРОВАЙ багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Те саме, що й пижмо звичайне.

555 КОРОВ'ЯК СКІПЕТРОВИД-НИЙ дворічна або однорічна повсти-сто-опушена рослина родини ранникових. Те саме, що й дивина густоквіткова. 556 КОРОЛЙЦЯ ЗВИЧАЙНА, невісточки; нивяник обыкновенный Leucanthemum vulgare, синонім — Chrysanthemum leucanthemum — багаторічна трав'яниста гола або кучерявоволосиста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, біля основи висхідне, просте або вгорі розгалужене, борозенчасте, 15—80 (100) см заввишки. Листки чергові, цілісні або надрізанозубчасті, 2—4 см завдовжки; нижні — в прикореневій розетці, довгоче-решкові, оберненояйцевидно-ло-патовидні; стеблові — сидячі, довгасті або лінійно-довгасті. Квітки — у великих (3—6 см у 'діаметрі) одиничних кошиках, розміщених на кінцях стебел та гілок; крайові квітки несправжньоязич-кові, білі; серединні — двостатеві, трубчасті, жовті. Плід — сім'янка. Цвіте з травня по серпень. Поширення. Росте по всій території України на сухих луках, узліссях, по чагарниках і як бур'ян на полях.

Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава містить алкалоїди, інулін, невелику кількість аскорбінової кислоти. Фармакологічні властивості і використання. Рослина виявляє про-тиспазматичну, сечогінну, болетамувальну і глистогінну дію. Настій трави п'ють при простудних захворюваннях, при гарячкових станах різного походження, трахеїтах, бронхітах, запаленнях легень, туберкульозі, при шлункових захворюваннях, як послаблюючий засіб, при нетриманні сечі, запаленнях жіночої статевої сфери, маткових кровотечах, в'ялому скороченні матки після пологів, при відсутності менструації та як засіб, що заспокоює нервову систему. Зовнішньо використовують для ванн при спазмах кишечника й судомі у дітей, а у вигляді мазі — при деяких хворобах шкіри (висипи, лишаї, виразки). З молодих стебел готують салати. Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2 столові ложки трави на 200 мл окропу, настоюють 4 години, проціджують) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день. Для зовнішнього використання готують настій трави подвійної міцності і мазь (подрібнену траву розтирають з рівною кількістю вершкового масла, зберігають у холодильнику).