Хімічний склад. Трава рослини містить дубильні речовини, глікозид салікарин, смолу, слиз, пектин і незначну кількість ефірної олії. У квітках є флавони. Фармакологічні властивості і використання. Плакун верболистий має в'яжучі, протизапальні та кровоспинні властивості, прискорює гоєння ран. Настій трави дають усередину при проносах, дизентерії, хронічному катарі шлунка і кишечника, при кровотечах та при простудних захворюваннях і гарячкових станах. У народній медицині Азербайджану настій трави плакуна рекомендують при нервових хворобах. Вважають, що рослина має й за-гальнозміцнюючі та тонізуючі властивості. Зовнішньо як кровоспинний і ранозагоювальний засіб використовують настій трави (обмивання) і свіже подрібнене листя (припарки). Лікарські форми і застосування. ВНУТРІШНЬО — настій трави (2—3 повні з горою столові ложки сировини на 500 мл окропу) по третині склянки З—4 рази на день до їди.

901 ПЛАУН АЛЬПІЙСЬКИЙ, п'ядич альпійський; плаун альпийский Diphasiastrum alpinum, синоніми: Lycopodium alpinum, Diphasium alpinum — багаторічна вічнозелена трав'яниста рослина родини плаунових. Стебло повзуче, 20—60 см завдовжки, з прямостоячими сірозеле-ними багаторазово розгалуженими, зібраними у пучки гілочками заввишки 4—11 см. Листки стебла і гілок, що несуть стробіли (спороносні колоски), розміщені спірально. У безплідних сплющених гілок листки товстуваті й гострі, парносупротивні, притиснуті, розміщені в 4 ряди: крайові — яйцевидно-ланцетні, до середини зрослі між собою і з гілкою, а ті, що містяться на плоскому боці гілок,— довгасті. Стробіли 10—16 мм завдовжки, одиничні сидячі, з широкояй-цевидними, загостреними, по краю вирізаними споролистками. Спороносить у серпні — вересні. Поширення. Плаун альпійський росте в Карпатах на гірських луках і скелях. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують спори плауна. Правила заготівлі і зберігання спор див. у статті Плаун булавовидний. Хімічний склад. Спори плауна альпійського мають близький до спор плауна булавовидного хімічний склад, але відрізняються дещо іншим вмістом і співвідношенням його компонентів. Фармакологічні властивості і ви користання, лікарські форми і застосування — усе так, як у статті Плаун булавовидний.

902 ПЛАУН БАРАНЕЦЬ, п'ядич баранець; баранец обыкновенный Huperzia selago, синонім — Lycopodium selago — багаторічна вічнозелена трав'яниста рослина родини баранцевих. Стебла прямостоячі або висхідні, 5—25 см заввишки, вилчасто розгалужені, густо вкриті лінійно-ланцетними цілокраїми або дрібнопилчастими загостреними відстовбурченими або косо вгору спрямованими листками, розміщеними вісьмома поздовжніми рядами. Спороносні колоски не утворюються, спорангії розміщені в пазухах звичайних листків у середній або верхній частині стебла. Спороносить у червні. На вершечках стебел і пагонів розвиваються вкриті листочками бруньки, які восени відпадають. Поширення. Плаун баранець росте в Карпатах і на Поліссі в тінистих лісах, на скелях. 7ослині загрожує знищення, її г.анесено до Червоної книги Української РСР. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують траву рослини (Herba Lycopodii selagi-nis). Збирають траву у серпні — вересні, зрізуючи! її гострим ножем або серпом без прикореневих побурілих частин і обов'язково струшуючи на грунт зимуючі бруньки, що містяться в пазухах верхніх листочків стебла. Виривати рослини з корінням категорично заборонено! Зібрану сировину сушать у затінку на протязі, розсипаючи тонким (3— 5 см завтовшки) шаром на папері або тканині. Сухої трави виходить 25—30% . Зберігають її окремо від іншої лікарської сировини (рослина отруйна!). Строк придатності —3 роки. Хімічний склад. Трава плауна баранця містить 0,3—1,1 % алкалоїдів (селагін, лікоподин, псев-доселагін, акрифолін, алкалоїд (L-8), флавоноїди, смолисті речовини та понад 40 мікроелементів. Фармакологічні властивості і використання. В науковій медицині плаун використовують для лікування хронічного алкоголізму. Суть лікування полягає у виробленні умовнорефлекторної огиди до алкоголю. Через 4 дні після останнього вживання спиртного хворому дають випити не натще, але на порожній шлунок (увечері) 80—100 мл свіжоприготованого відвару трави плауна баранця, а через 3—15 хвилин дають спочатку добре понюхати, а потім випити 3—5 мл горілки або вина. Через 10—15 хвилин (інколи аж через 1—3 години) настає блювання, яке може повторюватися до 5—8 раз. Перед настанням кож-